Автор: Наталия Дзюбенко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2022-03-14 18:30:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

***

на спокойной земле неспокойно,
в мирном доме гуляет сквозняк.
мир сочувственно машет рукой, но
не поможет никак.

перелетные грустные птицы
покидают задымленный рай.
сколько эта зима будет длиться?
где же горестям край?

замість слів все частіше співаєм,
замість сліз - захищаєм своє.
час водою все горе змиває,
тільки пам'ять в нас є.

і пробачення гордого птаха
не просіть:
як пробачити страх?
ви зомбовані сірі комахи,
тож сидіть по кутах.

так, ми різні.
ми шлях обираєм
навіть там, де стежок не знайти.
там, де звичний нам світ догоряє,
ми продовжимо йти.

История cоздания стихотворения:

березень 2022