Щиро вітаємо зі Святом Трійці, з Зеленими Святами!
Сейчас на сайте 1868 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Отсутствует

Автор: Женевьева
Тема: Философские стихи
Опубликовано: 2019-01-10 23:41:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Озеро

Акт 1
Дія 1
Сцена 1
Сосновий ліс, крізь дерева проглядають багатоповерхівки мегаполісу, у центрі – лісове озеро. Посередині озера – острівець. До
острівця не дотягують дощаті містки для рибалок, обабіч них трав*яні схили. Порослі моріжком та конюшиною. Справа від
містків та озера  широка грунтова дорога пірнає у ліс, зліва – похмурий дубовий гай.
Літо, сонячно. У комишах зліва від містків, майже непомітний, стоїть Рибалка у болотно-зеленому  резентовому плащі з
капюшоном, Біля самих містків сидить у позі лотосу жилавий лисий чоловік похилого віку – йог Олег, зліва позаду від нього, на
плямі жовтого піску серед конюшини, лежить на простирадлі та засмагає молода струнка жінка - Вікторія, біля неї сидить і
дивиться на озеро пожила жінка – її мати.
Справа від йога Олега , у затінку верби, роздягаються дві жінки.
Справа, за дорогою, на відстані від містків та озера, на межі осоння та лісу, Шашличник із дружиною та сином ладнають мангал
під шашлики.
Зліва, з дубового гаю, виходить дівчина у червоній спортивній футболці та джинсових синіх шортах, у чорних кросівках, у
джинсовій панамі, - Лана. Дівчина захекана, бо бігла крос. Знесилена, вона вийняла навушники з вух та, роззирнувшись,
повільно, вагаючись, пішла до містків.
Сцена  2
Жінки справа від йога Олега склали одяг на купку та, обережно ступаючи, рушили до містків.
Жінка 1
Вода не захолодна?
Жінка 2
Боже збав!

Жінка 1
(із сумнівом)
Та. Кажуть, б*ють ув озері ключі –
У сАму спеку наче змії крижані
Вовтузяться в купальниць між ногами.

Жінка 2 входить у воду, сміється, маше до Жінки 1.  

Жінка 2
Ходи сюди! Які тобі там змії
Ввижаються? Тут видно аж до дна.

Йог Олег
Е. не кажіть! Буває тут таке,
Що і не снилось знаним мудрагелям.

Вікторія
(голосно, аби почули, до жінок)
Та йдіть сміливо: нині всі ключі
Від спеки притомилися і бити.

Жінки входять воду, пливуть до острівця, повертають назад, хлюпочуться мілководді біля містків, де сонце прогріло воду, де
граються мальки риби.

Сцена 2
Лана повільно йде повз містки до дороги. Від мангалу Шашличника потягло такий чорний та масний дим, що всі присутні, окрім
жінок-купальниць, починають кашляти. Лані стає так зле, що вона хапає себе за шию та сідає прямо на моріжок біля містків.
Шашличник тим часом підійшов до містків із наміром скупатися. Жінки, що вже виходять з води, кашляють від диму.
Шашличник помічає Олега та грубо штовхає його.

Лана
(гнівно)
Навіщо так?!

Шашличник
А нашо він оголений сидить?
Тут діти, жінки. Хай би у кущах,
Чи що.

Лана
Не соромно вам штурхати людину,
Що просто тут на сонечку сидить?
Чи вам і сонця жаль?

Шашличник
А чом би й ні?
Роздягся та і ловить безкоштовно
Те, що би нам належати могло.

Вікторія
Нам – це кому?

Шашличник
Та ж нам – достойним людям.

Лана
(несподівано зло)
ВИ засмерділи димом навкруги
І Сонце на шампур би насадили,
Щоб і його запхнути в пельку.  

Лані стає зле. Вона замовкає, кашляє. Дружина Шашличника маше йому, щоб повертався.

Дружина Шашличника
(кричить)
Вітю, йди сюди! Не лізь до них.

Шашличник
Для йолопів занадто гарне місце,
Та, менше з тим…..

Шашличний іде. Жінки, що вийшли з води. Бризкають на Лану, бо  вона дуже зблідла.

Олег посувається зі свого місця

Олег
(спокійно)
Посидьте тут: спокійно і легко
Цей сморід зцілить всемогутнє Сонце.

Лана підводиться і, похитуючись, іде до вказаного місця. Сідає.  
Шашличним демонстративно повертається із засмальцьованими шампурами з наміром помити їх в озері. Чиста, прозора вода
стає масною, каламутною.

Вікторія
Тут люди очищаються, а ви…

Шашличник
(мстиво)
Я право маю мити, як і решта.
І, може, мої малі шампури
Чистіші за кіптюжні ваші душі.

Олег
Ви не могли б піти? Від вас так тхне,
що дівчині погано знову стане.

Шашличник іде. З ним розсіюється дим. Але не зникає – клубочиться у правому кутку сцени, там, де полиск його автомобіля, де
біля мангалу клопочуться дружина і маленький син.

История cоздания стихотворения:


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 144

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 1.
ещё есть?
2019-01-23 09:36:54
Да.
2019-01-23 13:16:37
пишите, пожалуйста!
2019-01-23 14:02:33
Пишу, нет времени перенести с бумажек в Ворд
2019-01-26 13:45:52
Разместила вторую часть. Пожалуйста, приятного прочтения
2019-01-26 20:49:15

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Замечательно!
Рецензия от: Люся Лагутина
2019-06-17 11:35:02
Всякое бывает. Желаю, чтобы в жизни героев было поменьше разочарований.
Рецензия от: Аразова Марина
2019-06-17 11:28:06
Понравилось! Очень!
Рецензия от: Люся Лагутина
2019-06-17 11:21:51
На форуме обсуждают
Зеленский+Вакарчук=КРУТО! !!

https://www.youtube.com/w atch?time_continue=14&v=w jW73HIiFjs(...)
Рецензия от: Ярошевская
2019-06-15 12:47:06
Молитва, которую можно приносить Богу, когда на душе тяжело

Каждый человек создан таким образом, что он нуждается в общении с тем, кто его прежде с(...)
Рецензия от: Любина Наталья
2019-06-15 11:03:38
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.