Автор: Анатолий Месяц
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2022-02-07 19:58:26
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ТАРАСОВЕ СЛОВО

ТАРАСОВЕ  СЛОВО


Помстою дихає задум згубний.
Ворог діждався таки біди –
Місто в облозі, конає Дубно –
Хліба ні крихти, ані води.

Там, за стіною, в степу до бою
Військо  своє шикує Тарас.
Начебто хмарою грозовою
Місто обложено довгий час.

Сонце зійшло. Не шуміть діброва.
Вітер заснув.  Та не сплять вороги.
Слово Тарасове – добре слово,
Здатне додати сил і снаги.

Голос могутній пливе, рокоче,
Сонцю підставлена голова,
Блиск випромінюють мудрі очі,
Полум’ям серця печуть слова:

-Хочу сказати, пани-братове,
Щоби почули всі, скільки єсть,
Нашому братству хвалебне слово,
Руськую славу згадати й честь.

Наші батьки мали силу й владу,
Пишно жилось їм. В повній вазі.
З греками знались. Із Цареграду
Брали червінці руські князі.

Села були та міста багаті,
Золотом грали, буйно цвіли.
Згинуло все. Бусурмани кляті
Все сплюндрували. Все узяли.

Де ви тепер, золоті хороми,
Храми високі і тереми?
Діти твої – ми усі сіроми,
Вдове Украйно, злидарі ми.

Ось в який час на братерство руки
Ми один одному подали.
Знайте, нема міцніш запоруки
Й уз, щоб святіше в  житті були.

Гидко тепер повелось на світі,
Душу свою закладуть, аби
Тільки комори були набиті,
Тільки би повнились погреби.

Бачу паскудства тепер багато,
Підлість, підступність всюди снують.
Брат продає, як скотину, брата,
Діти батьків своїх продають.

Звички взяли поганські. Обнови
З плеч бусурманських нині в ціні.
Рідної навіть цуратись мови
Стали тепер козацькі сини.

Вмерти за волю, за поле рідне –
Ні, не спроможні щури на те.
Хай же пізнає плем’я  негідне
Що таке братство руське, святе…

История cоздания стихотворения: