Автор: Элен Либерман
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2019-01-24 11:00:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Війна

В душі вогонь горить,
Кінця нема війні жорстокій.
О людство,ти нарешті схаменись,
В безодні опинилось ти глибокій.

Спалили вщент,залили кров'ю землю,
Повітря чорне,злом пропитане єство,
Слова пусті,безмежне темне поле,
І небо сіре й серце кам'яне.

І стільки марно втрачених життів...
Що нам дала війня оця жорстока?!
Де людяність поділася людська,
Моральність,співчуття і толерантність.

І плаче мати над могилою синів,
І плаче те малесеньке дитятко,
Що батька втратило воно в війні,
У нього ж очі як у янголятка.

Ми не живем,ми лиш існуєм,
Не дихаем напевно вже давно.
Війна...Така жорстока і болюча.
Вона кидає людство на самеє дно.

История cоздания стихотворения: