Автор: Сергей Гуназа
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-02-07 14:39:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Бедлам

Інтродукція.

Так, я знаю, — я виріс між вами,
Так, я знаю, — бодай би не знать:
Ви за підлість ув’єте вінками,
За любов — ведете умірать.

Як пройдете за браму, в майбутнє?
Хто-бо там поручиться за вас?
Ви ж смієтесь, смієтесь на кутні,
Що проглинете радісний час.
(Іван Багряний, Ave Maria)
--------------------------------------------

Угледіли, як цей «не лох»
опанував рояль удвох,
при цьому приспускав штани.
Господь дивився не туди!

Повеселивши «руський мир»,
дав гроші на кіно емір,
і виник справжній прецедент.
Але, шановні, є момент.

У школі мабуть ловив гав,
тому і Неньку ображав,
від війська якось відкосив.
Який же чорт його навчив?!

Оглянемося же навкруг.
Не вистачало сірим слуг?
Кіно подобалося нам?
Самі створили цей бедлам!

Керують знову кум і сват.
Слуга служити нам не рад.
Кормило влади і театр –
не має слів, лишився мат.

Так, це був «геніальний план».
Вчорашній пройда зараз пан.
Хто вірний йому - той панич,
Мовчить, а то ще візьме бич!

А серце рветься, Ненька як?
Чи має нарід наш кістяк?
Молю я Господа, повстань!
І простягни нам сірим длань.

История cоздания стихотворения: