Автор: Француз
Тема:Песни
Опубликовано: 2019-02-12 18:06:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Пам’ятаю перший день відколи тебе я зустрів
Від твоєї посмішки я на місці зомлів
Ти разом з подругою стояла в стороні
Й душа моя палала неначе у вогні
Але взяти номера твого я так і не зумів
Бо побачивши тебе я на місці занімів
Знайшов тебе я у контакті, ну а вже потім в інстаграмі
Я відправляю тобі лиш смс-ку
Але піти я хочу разом у кафешку
Й починаю розслідувати я твоє життя
І знайшов там лиш взаємні почуття
Я би хтів би по телефону зв’язатися з нею
Але її номер захований у неї під душею
Пр..
Я не такий як всі, зате чоткий пацан
Не король не президент ну і не султан
Ти не слухай інших та дай мені номер свій
А якщо не захочеш то це вже вибір твій
Не грайся ти зі мной, та просто дай мені шанс
І ми якось разом поїдемо в іль-де-франс
❷
Кілька років пройшло і я потрапив у шоубіз
Бо непоганий бізнес з-за кордону я привіз
І нарешті ти знову побачила мене
І я знав що тобі було все одно на моє портмоне
І поки весь час я там від радості співав
Тебе всіма цими словами я лише дивував
Ти до мене підійшла та сказала - обійми
І я сказав що ти приходила до мене в кожні мої сни
Ти не переживай я зовсім за той час не змінивсь
Адже після першої нашої зустрічі я охолодивсь
Й побачити посмішку твою я кожен день моливсь
Нарешті ти сама вже попросила номера мого
Й в душі моїй настало свято прям ого-го
История cоздания стихотворения:
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Чудесно, словно песня. Спасибо, Ира. С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:09:39 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |