Автор: Александра Мошкович
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-04-16 11:31:02
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Хвилина життя.

В життя приходить та хвилина, коли цінуєш кожну мить.
Осмислюєш своє життя. Та обертаючись себе питаєш .
Життя прожив  ти гарно, а може ні. Змінити все ж не взмозі.
Життя минуло, не  повернеш. Та чистий лист вже списан вщет.
Краплину щастя відвернув. Похитуючи головою, з усмішкою
на блідих вустах. Собі ти промовляєш. Питаючи, чому спинилося
життя. Бо молодість, мабуть, давно пройшла. Повиростали діти.
Свій клопіт мають вже. На самоті одна  зосталась.  Найкращий друг
твої думки. Вони тобі допомагають. Все ж сердце крають.
Душа замучено страждає. Та вирій спогадів в душі лунає.
О, Боже, як гарно було тоді. Дорога ще триває. Веде тебе вперед.
Назад не хочеш, повертатись. Та слава Богу, що живеш.
Дорогу Боже проложив. Він дасть  назавжди нам притулок.  
Коли  ми стаємо на краю прірви. Цінуємо  своє  життя.  
Та молимось, Господь допоможи. Він чує голос твій. Питає.
Раніше де ти  була. Господь я вчилась, працювала. Та ласку віддавала
все своє життя. Мені  краплиночка  зосталась. Багато горя зазнала.
Та  сповідь не найкраща  моя. Господь тихенько посміхнувся. Та допоміг.
Молись. Бо ти моє дитя. Твоя дорога ще триває. Та може вспію я
зробить добро. Не треба скиглити, ридати. Не треба жаліти себе.
О, це  твій клопіт, твоє найкраще  життя. Та спогади мої у вирій подались.
Промовила  тихенько  я  собі.   Дай спокій серцю, не край його.
Настала тиша. Спокійний подих. Мабуть в раю душа була.
Та повернулась назад. Сказала  впевнено , собі  у тебе є для
кого  жити. Не став  ти  крапку на собі. В тобі яскравий  вогник спалахне.

Бывают в жизни испытанья.
Приходит тот момент.
На грани жизни расставанья.
Осознанно, поймёшь.
Пришёл твой миг.
Незвано.
И в рай уйдёшь.
Без сожаленья.
Лишь благодарность,
Богу  вознесёшь.
Что  приготовил  рай, не ад.
Оценку, давши справедливо.
Найдёшь правдивый жизни путь.
Отбрось,  печальные  моменты.
Не исчерпался жизни путь.
Не  познавая  свой конец.
И пагубность, отбросив мысли.
Крепчает  дальше  шаг.
Шагаю с быстротой вперёд.

История cоздания стихотворения: