Автор: Александра Мошкович
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2019-08-08 13:23:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

БІДОЛАШНА ДУША

Нехай небо зігріє яскравим промінням.
Нехай  завжди усмішка палає в устах.
Та сонце тебе обігріє, зігріє.
Тепло душа набере.
Нехай  серце немає зупину.
Радісно стукотить, стукотить.
Та тільки собі побажає.
Господь в останню хвилину.
До храму, до себе мене проведи.
В очах згасає проміння.
Усмішка від мене пішла.
Та серце моє ще палає.
Та тільки не знаю.
Чому тебе не зберіг.
Чому мій мозок розум втрачає.
Чому своє життя не цінував.
Та тільки сльоза гіркотою.
Умиє моє  застаріле  лице.
А в мріях я лину до тебе.
Душею я кличу тебе.
Та голос мій тільки  шепоче.
Не змозі сказати.
Рідненька, кохаю тебе.

История cоздания стихотворения: