Автор: Александра Мошкович
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-11-13 18:42:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Не плач, не плач, матусю рідна.
За плечі обіймає її син.
Він тихо на вушко шепоче.
Мамо,я кохаю тебе.
Та падає сльоза на руку.
Пекуча, як вогонь.
Не плач, не плач, моя рідненька.
Додому, скоро, повернусь.
Не просихає сльоза у неньки.
Бо стогін чує, серденько її.
Гостю- Біду, хтось, посилає в оселю.
Непрошеною буде, в цьому домі вона.
Не плач, не плач, матусю рідна.
Сльоза йому заливає плече.
Та ти у мене все ж одненький.
Не знає мати, як сина,
від біди збереже.
Вкриває землю порох.
Гіркі сльози ллють матері.
І може, Ворожі, теж плачуть.
Так само, як українські матері.
Вони в муках народжували своїх синів.
Та в любові ростили дітей своїх .
Не плач, не плач, рідна мамусю.
Сльозинки витирає син.
Не треба плакати, стогнати.
Ще рано, класти у домовину мене.
Живий я мамо, ще живий.
Піднесла мати ікону.
Благословила сина свого.
На захист від куль ворожих, дала оберіг.
Хай захищає, тебе синку.
Та завжди, супроводжує тебе.
Стане мати при дорозі.
Жде і вдень, і вночі, сина свого.
Та минає літо, осінь.
Вже зима настає.
В теплі краї птах відлітає.
Та сина все нема.
Плаче мати сива, за сином.
Тільки стогін її , чує земля.
А сина все нема, та нема.
Може прийде син до рідного порога.
Може мати зустріне, сина свого.
В обіймах затримає, серце своє.
_,_,_,_,_,_,_,_,_,_,_,_,_,_,_,_,_,_,_,_,
(ХОККИ)
Радощі. Сльози. Печалі.
Гіркі слова в душі.
История cоздания стихотворения:
Один, услышав,
утвердился... Другой, напротив, обозлился,- Их, к сожаленью, большинство... Иисус собрать детей стремился, А сатана над Ним глумился, Распространяя ложь и зло!.. Так и сегодня происходит. Не научился мир любви!.. Святую Истину находит Душою кроткий в эти дни! |
Рецензия от: Василий Омельченко 2024-03-29 07:39:50 |
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Как правдиво!!)) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 06:00:53 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |