Автор: Елена Куцык
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-03-03 13:40:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Промінчик світла люстри по-під стелею,
Ти, наче місяць, світиш у вікні.
Маленький пагорб хоче бути скелею,
А крапля - океанами води.
В калюжі кожній є хоч крихта озера.
І в деревці - мелодія дібров.
А дух Антарктики - в ріжку з морозивом,
А свято полум'я у оберемці дров.
Маленьким дітям часто сняться зорі.
Струмочку сниться Ніагарський водоспад.
Горобчик снить про небеса прозорі.
Іскринка - про святковий залп гармат.
Нам сняться сни. Ми маєм у що вірити.
І поки в серці є хоч трохи див -
Ми - не дорослі, ми ще вмієм мріяти
І мріям нашим є куди рости.
История cоздания стихотворения:
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 16:58:09 |
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:55:46 |
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:53:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |