Автор: Валентина Коваленко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2022-04-19 09:50:57
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Так боляче

Так боляче, немов ти сам вмираєш
Коли світлини бачиш кожен раз
Господь нам каже, пробачати маєш
Ні Боже, тільки не в цей час.
Пробачити паскуд що це зробили
З Країною , з людьми зі світом всім
Міста що ми любили вщент спалили
Багато горя принесли у кожний дім.
Жахливо Боже навіть уявити,
Що відчували люди у ті дні
Коли їм руки позаду зв'язали
Мішок наділи, дуло к голові.
Розтріляні автівки на дорозі
З людьми , що намагалися втекти
В підвалах без харчів , води та ліків
Вони забрали тисячі життів.
Що відчували бідні наші діти
Коли на їх очах вбивали матерів
Згвалтовані жінки, тварини вбиті
Ніколи не пробачим москалів.
Від звірств що наробили ці потвори
Холоне у людей всіх в жилах кров
 Паскуд  всіх цих росія породила
Без серця, без душі та без мізків.
Як жити далі з цим нестерпним болем
Хто поверне родинам їх дітей
Чому ти Боже дав таку нам долю
Чому ти не зберіг всіх цих людей?

Нікому не зламати Україну
Вона одна воює зараз за весь світ
Ми віримо у нашу Перемогу
Гори у пеклі бункерівський дід.

История cоздания стихотворения: