Автор: Ярослав Галивец
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2019-04-03 08:22:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Не плач

Ця глибина очей - ці води в тобі скуті,
Мов птиці до неба, мої очі до тебе прикуті.
Рясний дощ пішов , коли заплакала ,
Природа розгубилась - і  веселкою
Почала втішати ці дитячі оченята .
Не бачиш пташок , а чуєш їх спів ?-
Це вітер доносить із самих глибин .
А вони і самі вже летять , що є сили .
Ти тільки не плач - ти тільки всміхнись:
Та листя зелене побаче сонця промінчик,
І берег відчує ласкавий прибій .
Ти тільки всміхнись - ти тільки не плач:
Бо моє серденько за тебе вбивається ,
Б'ється та сльозами з кров'ю обливається .
А я не можу бачити , як ти плачеш ,
Бо пам'ятаю твій сміх від щирого серця .
І ось він !  чую пташці навздогін лунає,
І в мене на очі сльози щастя навертаються.
А ти згадай той погляд , що шукав тебе ,
Коли ми вперший раз зустрілись .
Зазерни в мої очі і зараз : побачиш
Багаття  , що тільки більше палає ,
Побачиш,як безнадійно я в тобі потопаю.
Одного разу ,пам'ятаю , побачив в очах твоїх
Місячне сяйво , що море дзеркалить :
Ось с того часу я ніби серед зорь  літаю .
Все мрію і мрію : та тільки про тебе ,
Щоб ще раз взглянути в ті без краї оченята ,
Щоб ще захлинутись твоєю водою ,
Щоб ще  скуштувати солодкі вуста ,
Щоб ще раз злітати під співи пташок
До неба , до зорей ,
Щоб ще на одинці з тобою душу сплітати ,
Щоб ще раз любов твою до сонця здійняти .
Ти тільки всміхнись - ти тільки не плач.

История cоздания стихотворения: