Автор: Снежана Холодова
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2019-08-16 14:08:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

16 років

У мене лише 16 років за плечима
Та все таки я чомусь навчилась :
По-перше, завжди бути собою;
По-друге, не повертатись до людей спиною;

А постійно бути на сторожі ,
Бо хтось-таки норовить дати по...обличчю 😀
І мати в собі тільки якості гожі,
Бо маси дарують занепад сторіччю.

Знаю, краще порнофільми не дивитись,
Коли матір ще не спить,
Бо побаче - буде сваритись,
А монстр в мені не мовчить.

Навчилась цінувати миті дрібні,
Навчилась ховати очі сумні;
Сміятись, коли туга й печаль на душі;
Надягати довгі светри, коли все тіло в крові.

Вмію тепер натхнення в людях шукати,
І так само цих людей забувати.
Вмію від ворогів захищатися,
І так само з друзями прощатися.

Вмію потяг думок нав'язливих зупиняти;
Вмію тепер почуття свої розрізняти :
Кохання від вигадки зможу відлічити,
Непотрібних людей зможу відпустити.

Навчитись би лягати спати до ранку,
І не міряти роль чиєїсь коханки;
Гострим словом не стріляти так часто,
І не робити висновків завчасно .

Навчитись би не втрачати дорогих людей,
Яких я , озлоблена гумористка,  образила;
І палкі вибачення рвуться з грудей,
Проте гордість завжди більше  важила.

Ще багато чого я не вмію у свої гіркі 16,
Проте я бачу, як зорі на небі срібляться ,
І вони дають мені стимул учитись,
Щоб щастя могло мені не тільки  наснитись.

История cоздания стихотворения: