Автор: Снежана Холодова
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2019-08-17 20:25:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Історія селфхарму

Мене зламали навпіл,
Змусили говорити про наболіле:
Історію різаних тіл,
В яких живі почуття кипіли.

Це було давно -
Істерика через свою немічність.
Багато часу пішло,
Та зараз це навіяло трагічність.

Тоді мені боліло і я різала,
І нещадно тіло своє я нищила.
Тоді мені зірвало дах через дрібницю ,
І ще один вірш додала у скарбницю.

Подряпини кота чухала ножем -
Не могла зупинитись.
Все здавалось міражем.
На порозі психозу не хотіла опинитись.

Вчасно скинула ножа закривавленого,
І залилась сльозами психа подавленого.
Подивилася у своє лякливе відображення -
Неабияке на хворий мозок навантаження.

Вчасно я помилку свою зрозуміла,
І ніколи більше такого не робила.
Понівечене плече, залите кров'ю
Говорило своєю нелюбов'ю

До моєї слабкості та безвольності духу,
Що слона роздуваю з мухи.
Проте я людина, та іноді можу зірватись,
Нерви теж можуть істерії здатись.

Та я вже вилікувала свою меланхолію,
І більше я вже не божеволію.
Хоч мої руки ще й досі опущені,
Сподіваюсь, мої гріхи відпущені.

Просила у Бога пробачення за це:
Що обіцяю більше не марити хворобою,
Вмию від сліз своє лице,
І жити без болю я спробую.

Досі корю себе за той нервовий зрив -
Хвилину слабкості й мук.
Мої слова - відвертості звук:
Мою свідомість тоді холодний гнів укрив.

Я стала жертвою "селфхарму",
І не намагайтесь мене засудити.
Я і так зіпсувала собі карму,
Всі ми на чиємусь місці ерудити.


Не піддавайтесь миті психозу
Женіть його,  як небезпечну загрозу
Тож, бережіть себе, любіть і душу, і тіло
Щоб потім і перше і друге не боліло.

История cоздания стихотворения: