Автор: Снежана Холодова
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2019-08-20 17:05:36
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

На прощання з музою

Я дякую за натхнення,
Яке дарував ти мені вдень,
І за ті нічні одкровення,
Які стали темами пісень.

Я дякую, що був у моєму безбарвному світі;
Ніколи не забуду уста твої кров'ю налиті.
Хоч і я сама тебе обрала -
Знайшла, та душу до нитки обікрала.

Я дякую за досвід гіркий,  печальний.
Іноді ти змушував мене безтямно страждати,
А все ж таки, цей період був повчальний :
Тепер я вмію про почуття свої безмежні мовчати.

Я дякую за все:
За пізні розмови дивніші чудес
Я дякую за те,
Що дісталася небес.

Але повертатися на землю час,
І навіки згасне іскра у очах.
І вже час повертатися до прози,
Поезія була написана крізь сльози.

Обіцяю,
Що в своїх літописах згадувати тебе буду.
Обіцяю,
Що у своїх спогадах тебе не позбудусь.

Фінал :
Порожнеча і скрута.
Провал :
Слова твої для мене отрута.

Дарую останній вірш на прощання,
І маю до тебе єдине прохання :
Забудь усе від самого початку,
І можеш лишити собі мою забуту перчатку.

История cоздания стихотворения: