Автор: Снежана Холодова
Тема:Стихи о природе
Опубликовано: 2019-10-26 14:16:21
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Туман

Туман гуляє містами
В білій сукні з перлами,
І ніжно цілує вустами :
Сірими, померлими.

І тільки стара крива вишня,
Зламана осіннім дощем,
Стала до мене ближча,
Та не сховати її під плащем.

І не видно в тумані її гілля -
Забрав поганець від моїх очей!
І морозом дихає уся земля,
І не видно рухів її плечей.

І світить тільки одинокий ліхтар -
Єдиний на нічну вулицю.
І давно нема на небі хмар,
А сонце десь собі журиться.

І навіки застигли в тумані
Маленькі білі сльозинки.
І так само на червоній троянді -
Прозорі милі краплинки.

І сумом пройнята ніч
В холодному пустому ліжку,
Та не зігріє тебе жодна піч :
І серце,і душу, і ніжку.

Туман дістався і мозку:
Залив усе молоком,
Чи парафіном, рідким воском.
Чатує тебе за вікном...

История cоздания стихотворения: