Автор: Елизавета Громова Тема:Стихи о войне Опубликовано: 2022-05-02 21:27:52 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ЗАМОРДОВАНЕ ТІЛО ДІВОЧЕ ЛЕЖАЛО...
Так довго страждала, тепер вільною стала, Лежу в холодній землі, на самому- самому дні, Батькам не віддали, в домовину теж не поклали, Не відспівану Богу придали, Наврядче мене тут знайдуть, Стану Ружою, вони гарно цвітуть. Планувала багато, не склалось... «Військо» російське знущалось, Я збилась з рахунку скільки зосталось, Все креслила лінії ті, на холодній, довгій стіні. Недоїдками нас годували, а потім жорстоко мене гвалтували, Не знаю з чим порівняти ці дні?! Спочатку боляче ніби в вогні, А потім спустіло в моїй голові, Напевне зомліла, шепотіла собі. Хохлушкою мене називали і що разу на глум всі підіймали. Сказали смерджу, штовхнули на землю, придумали гру, Кожному дали каменюку важку, Хто перший поцілить в клітку грудну, орден отримає за мужність свою. НаситИвшись видовищем страти, Лишили мене одну помирати, Я смерть свОю довго чекала, Ну ось вона і настала, Легкою рукою до себе забрала. Моє бідне тіло лежало, Таким замордованим воно виглядало, Хотіла забрати і тихенько його поховати, но не змогла... Забралось без шани, Просто жбурнули до глибокої ями, Бачила, як засипають і пісню веселу гучно співають. Я Сльози гіркі проливала, Не день і не два росою ставала, За місяць часу мене відшукали, На мОїй могилі Ружі буяли. Так довго копали, все глину на бік чорну складали, Матусенька рідна квіти збирала, Старанно в коробку їх укладала, Ні на хвилинку мене не лишала, Стало тепло в душі, мала бажання обняти її, Я збоку стояла, все тіло бліденьке своє пильнувала, Хотілось спочити в труні, а не в цьому багні! Забрали останню груду землі, Хтось крикнув: «Я бачу її!», Замордоване тіло лежало на дні.
История cоздания стихотворения:
3
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 187
Це щось страшне, що роблять ці рашисти-нелюді, нормальній людині це ніколи не зрозуміти. Хоча такі зустрічаються в кожному народові, де більше, де меньше. Це діти сатани і їм одна дорога - тільки в ад. Дуже щемний вірш. Дякую, Ліз.
Дякую, що розділяєте біль (
Кров холоне від того, що вони роблять (
Єдина надія на Бога, від Нього нічого не утаїти. Це вибір тих чудовиськ проклясти свій рід на багато поколінь вперед.
Ми не можемо збагнути цієї жорстокості, звірств, бо розглядаємо їх з нашої, людяної, точки зору, а російські фашисти - нелюди! І виявилося, що їх там так багато...
Запредельная какая-то сатанинская просто жестокость, ничем не оправданная. Я, когда услышала, как эти орки издевались над людьми и детьми(?), две ночи спать не могла. И не только ведь в Украине они такое вытворяли, я читала, что и в Грузии они такое же вытворяли. Я теперь понимаю, почему русских солдат так ненавидят во всем мире, есть за что. Цивилизованные народы не могут так поступать. Придется признать их варварами и исключить из европейского сообщества.
Це не є здорова нація!
Вони всюда де ступали, сіяли смерть, розруху і скалічені життя (
А за дітей найбільше страшно, таке трудно зрозуміти, хочеться їх в один момент розірвати і с катувати так, щоб молили про смерть(
Таких не только из европейского сообщества надо исключить, а вообще с планеты Земля.. И забыть навсегда, что такие существовали. Но пока это лишь мечты... А там посмотрим
Это не только мрии. Такое государство "Россия" скоро перестанет существовать (распадется на куски) или, может, название останется, но там будут жить преимущественно лица китайской национальности, а россияне просто растворятся в китайском этносе, как капля в море. Бог нанесет свой удар, не сомневайтесь. Я читала пророчества об этом, да и по логике, если сейчас уже Китай отхватил весь Дальний Восток, то что будет, когда Россия ослабеет после войны?
Надіюсь так і буде. Ті уже прогнили, там нема кого виправляти. Народ неугодний Богу буде знищено, у всякому випадку я таке читала в Псалмах але цитати дослівної не пам‘ятаю.
Плач душі у вірші цім лунає.
ненависть вічна до рашів.
Боже могутній чому не спиняє,
зло,що звалилось на голови наші.
Дикеє стадо гвалтує країну,
матерів і дітей не щадить.
фюрера треба давно вже на плаху,
біль в серці людства бринить!
Здохнеш коли, ти вонюча тварина,
земля вже тебе проклинає.
Дасть Боже праведний час той настане,
чортополохом зросте та могила. . .
Читаю історії, новини і ловлю себе на думці, що складно повірити в таку жорстокість((( Найгірше те, що безсила, а хочеть одним помахом руки їх всіх знищити((( Сильний біль ще довго буде нас переслідувати((
Дякую, що завітали і розділили горе (
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.