Автор: Наталия Карпенко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2019-06-20 13:49:11
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Балада про гідність

Дактилем нині писалося, -
день, сіромаха, принишк…
Те, що  у Києві сталося -
аж відгукнулось в Париж.

Бігло відлуння, котилося,
вежі торкалось Кремля…
Світові навіть не снилося, -
Київ знамена підняв!

Гідність – забута й приречена –
голову знов підняла,
та її пісня ще звечора
вбита кийками була!

Цілились снайпери в голови,
в груди іще молоді, -
і помирали вже, голуби!
Де було взятись біді?

Мирну іще  демонстрацію –
люто втопили в крові!
Та, революцію нації
гордо піднімуть живі!

« Ой, плине кача Тисиною…» -
Вся Україна в журбі, -
матері плач над дитиною,
Відчаю стогін в юрбі…

А хтось цинічно, по головах,
пхався на свій п'єдестал!
…Гинуть ще й досі в нас голуби, -
час, мабуть, судний настав!

Грудень 2016.

История cоздания стихотворения: