Автор: Наталия Карпенко
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2019-06-21 11:17:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

До Батьківщини

І знову про тебе я з болем пишу,
про тебе, моя Україно!
Тебе я у серці своєму ношу,
про тебе вірші мої линуть!

Я з пуп'янка воду твою вже пила,
з колиски пісні твої чула;
я вийшла з народу, я вийшла з села
і запах землі не забула.

Я все пам'ятаю з дитинства свого, -
і ласку твою пам'ятаю;
до тебе у серці любові вогонь, -
не знаю ріднішого краю!

Мене ти зростила і в світ провела,
дорогу мені торувала,
та зараз – всю ласку панам віддала,
в народу  вже щастя не стало!

Бо кляті пани, хай побив би їх грім,
добро все згрібають захланно!
Вже майже залізли до кожного в дім, -
сорочку знімають останню!

А тут ще й лютують твої вороги,
снарядами шарпають тіло!
І плаче народ твій за край дорогий,
бо кожному серце зболіло!

Бо кожному серце болить і пече, -
ми всі твої, матінко, діти;
і кожен тут хоче відчути плече, -
теплом твоїм хоче зігрітись!

Моя Батьківщино, ти прихисток мій,-
куди ж мені звідси подітись?
Дочка я твоя, ти мене пожалій, -
не зможу блукати я світом!
                                                                
Травень 2017.          

История cоздания стихотворения: