Автор: Наталия Карпенко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2019-06-24 13:06:11
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

До оптиміста

Оптимізм – велика сила!
Тільки де ж його візьму,
Коли злидні підкосили?
Цей тягар не підійму…

Злидні всілися на плечі
Й ноги звісили свої!
Оптимізм там недоречний,
Де керують шахраї!

Тут у дзвони треба бити
І кричати на весь світ,
Щоб і ми,і наші діти
Мали їжу на обід.

Але я не про обіди,
Не про їжу мова тут,
А про всенародні біди,
Що, як ті гриби ростуть!

Я про те, що тут «вампіри»
Кров людську, як воду п'ють,
Що пани, як хижі звірі,
Людям жити не дають!

Ситуація критична, -
Де щасливе майбуття?
В світі капіталістичнім
До достойного життя

Прокладати шлях нам треба!
Дертися із усіх сил
Лиш на гору, аж до неба,
Щоб ніхто не підкосив!

Тож рожеві окуляри
Ти зніми з своїх очей,
Бо важкі часи настали, -
Може й кров тут потече!

Вересень 2018 р.

История cоздания стихотворения: