Автор: Наталия Карпенко
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2019-07-09 10:39:36
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Щоденне щастя

То щастя, мабуть, що я в себе в хаті
завжди зустріну сонце й проведу, -
не заважають яблуні крислаті,
що сонце п'ють під вікнами в саду.

Щоранку сон мій під промінням тане, -
воно завжди торкається щоки,
а вдень воно загляне до вітальні,
щоб квітів цілувати пелюстки –

кімнатних квітів, що на підвіконні.
Люблю від сонця мружитись спросоння,
а потім разом з ним зустріти день.
Ти щось тепліше і яскравіше знайдеш?

Енергії,що взяв ти мимоволі, -
подібної не знайдеш ти ніде!
В промінні сонця – користь для здоров'я,
яку ніде ти більше не знайдеш!

Ми всі отут під сонцем народились,
під сонцем ми продовжуємо рід,
плекали і плекаємо надію –
не спопелитись і не вмерзнуть в лід…

Чотири, для життя всього, стихії:
вогонь, земля, повітря і вода…
Хлюпоче річка, тихо вітер віє
й вогненна куля з хмари вигляда.

Травень 2017.

История cоздания стихотворения: