Автор: Наталия Карпенко
Тема:Сатирические стихи
Опубликовано: 2019-07-27 12:25:02
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

У брудненькім автобусі...

У брудненькім автобусі – гамірно,
навіть лайку десь чути відверту,
а дорога відкритими ямами
так і хоче той транспорт зажерти.

Та, автобус, мов заєць вистрибує –
він занадто сміливий і впертий…
Я себе відчуваю в нім рибою,
що ось-ось може тут же померти.

Бо тілами людськими так стиснута,
наче спрутом в обійми закута;
намагаюсь спокійно щось мислити,
та думки відганяє хтось люто, -

пхає ліктями, ніби голоблями…
Я стою і міркую: «О, боги!
Україні і справді пороблено, -
де є в світі такі ще дороги?

Де є в світі такі ще автобуси
і такі є озлоблені люди?»
…Наш водій має бути, як фокусник,
щоб уникнути травм і огуди.

Листопад 2017.

История cоздания стихотворения: