Автор: Наталия Карпенко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-09-16 12:18:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Увірвалась осінь в літо,
Ніби хижий звір;
Сіє дощ, немов крізь сито,
Холод суне в двір.
Вітром шарпає дерева
І плює в лице;
Мовби Сніжна Королева
Шле нам холод цей!
На плоди, на цвіт яскравий
І до наших ніг,
Сипле осінь, для забави,
Мокрий, білий сніг.
Де ж ти, осінь золотава?
Де твоя краса?
Крижаніють вже отави,
Замерзає сад.
Подаруй нам дивні чари,
Поверни тепло!
Ми пробачимо всі чвари,
Ми забудем зло!
Жовтень 2013
История cоздания стихотворения:
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 16:58:09 |
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:55:46 |
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:53:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |