Автор: Наталия Карпенко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-10-21 11:02:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Заглиблююсь в думки

Я знов заглиблююсь в думки, -
вони, мов рій бджолиний;
їх труд, що завжди нелегкий –
не плідний зовсім нині.

А ні згуртованості в них,
а ні ладу в їх рухах,
неначе бджілок золотих
взяв, димом хтось обдмухав.

Снується рій, ні в сих, ні в тих,
не знає в чому лихо, -
немає віршів золотих,
що медом ллються тихо.

Той мед готова я нести,
як бджілка, завжди людям,
та, як же рій думок спасти,
що мов сліпець той блудить?

Як муштрувати ці думки,
щоб не снували марно,
щоб мед віршів моїх, п'янкий,
Був справді дуже гарним?

Пливуть думки – їх плин меткий –
я їх ловити мушу,
щоб у віршовані рядки
свою  вкладати душу.
                            
Листопад 2017.

История cоздания стихотворения: