Автор: Наталия Карпенко
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2020-03-06 14:11:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Земля дарує нам життя

Весна вже близько, зовсім близько,
бо сонце – віддає тепло.
Земля – життя всього колиска –
подбає, щоб усе цвіло!

Щоб наливались віти соком –
напоїть корені з глибин,
а небо їй блакитнооке
не пожаліє ще води.

Щоб все буяло і родило,
медові запахи пливли,
щоб люди всі були щасливі,
в коханні тішитись могли!

Щоб рід людський не перевівся –
Земля життя дарує нам!
На милість ти її надійся,
але затям собі, затям:

коли земля турботу бачить,
весною, влітку й восени, -
вона дарами всім віддячить,
бо ми їй – дочки і сини.

Тож, не погребуймо дарами!
Любов хай гріє нам серця!
Хай буде мир завжди між нами!
Во ім'я Сина і Отця!
                                   
Лютий 2017.

История cоздания стихотворения: