Автор: Наталия Карпенко
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2020-03-31 14:40:00
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Чому ми такі різні?

Розділено все тут на два табори,
жорстоко, до крику, до болю!
Чому в тебе ненависть в серці горить
і різні такі ми з тобою?

Тут сонце-ярило підсмалює день
і холодом ніч тут проймає;
війна в цім краю вже роками людей
за їх ворожнечу карає!

Немає ладу ні в верхах, ні в низах, -
безхатченки є і голодні.
Що зшито погано – те рветься по швах,
і хто нас помирить сьогодні?

Хто – вліво, хто – вправо, а з місця – ні руш,
і тільки надія в нас є ще.
Та, скільки ж вам мертвих потрібно ще душ,
щоб ви схаменулись нарешті?

Багато «вовків» тут, на нашу біду,
що крові напитися прагнуть!
А вовка ж, відомо, годуй, не годуй,
та, гени у ліс його тягнуть!

Де розбрат в народі – не ждати добра
і миру не буде там, звісно.
Спалити солому так легко до тла, -
достатньо маленької іскри!

Липень 2019 р.

История cоздания стихотворения: