Автор: Володина Ирина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-06-20 22:17:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Час лікує?

Час лікує...
Це зовсім не так.
Нас лікує не час і не відстань,
Кави ранішній аромат,
Посмішки і обійми близьких.
Біль не пройде сам по собі
Навіть з часом,
Це тільки вислів.
Нас лікують розмови за чаєм,
Аромат і цвітіння квітів,
Сміх дитячий, він гоїть рани
І надією повнить душу.
Ще , недільні церковні дзвони
І молитва,від щирого серця.
Навіть сльози-гіркі й солоні
Заліковують рани сердешні.
І коли уже сліз не лишиться,
Коли сповідь закінчиш свою,
Розуміння прийде-так сталося,
Прийняття що вже так і є.
Ні не зникнуть назовсім рани,
Але висохне сліз потік
Зрозумієш життя йде далі.
Час лікує?
Нажаль,та ні.

История cоздания стихотворения: