Автор: Анна Олеговна
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-08-30 00:38:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

«Епізод про нас»

Нишком неквапливо до мене підійдеш,
І руки на обличчя тендітно покладеш,
Промовиш щось приємне і знов кудись підеш,
Мій спокій мов цукерку в кишеню покладеш.
Ти милий впертий хлопчик, капризний мов дитя,
Мабуть, тому й вирують до тебе почуття.
Мені завжди хотілось до себе пригортать
Твою мрійливу душу і незрадливу плоть.
Я віддано впивалась очима у вуста,
Коли із них зривались допитливі слова.
Я слухала і вчилась та все колись мина,
Ми виросли й розбіглись шукаючи добра.
Нам разом було добре, ми разом не дарма,
Бо в душах було літо, не осінь й не зима.
Тремчу, бо знов тримаю в руках твого листа,
Читаю й розумію, що я - це саме та.
Те капосне дівчисько, яке ти так любив
За той шалений запал, що нас обох п'янив.
Який приємний спогад, який чудовий час,
Я дуже вдячна долі за епізод про нас.

История cоздания стихотворения: