Автор: Володимер Подолян
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-07-19 15:25:54
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Селянин

Помер селянин вже й ховають,
Співають жалібних пісень,
Як ріс в селі малим хлопчиськом,
Збирав за кимось цигарки,
Як першу чарку перекинув,
І не сварилися батьки,
Бо заклопотані до ночі,
Не мали часу на хлоп'я
Таке було його життя.
Наука в школі не давалась,
Пішов із 8-го в колгосп,
І там він тяжко працював,
Життя вже не по книжці знав.
З колгоспу в армію попав,
Півроку там діди ганяли,
А ще півроку був слоном,
А прослуживши цілий рік,
І з зіркою на жопі,
Він став поважним черпаком,
Ходив і бачив там метро,
І все там їздило гуло,
А там знов у рідний край,
Давай без одиху пахай.
І так проходило життя,
У нього жінка і дитя.
Зранку до вечора у полі,
Тут повернулося життя,
Пропав колгосп і трактор з ним,
Нема роботи Некодим.
Пішов по людям працювати,
Валюта житка там була,
Вона в могилу завела.
Таким було його буття
І так закінчилось життя.

История cоздания стихотворения: