Автор: Володимер Подолян
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-07-21 14:14:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Люблю я ріднеє село,
Стоїть під хатою садок,
В дворі криниця,
Калина, пишная дівиця,
Плодами красними гордиться,
Собака кинеться до ніг,
Чую дитячий рідній сміх.
Старенька мати біля хати,
Щось тихо робить як завжди.
Півень, курячий хазяїн,
Так гордо ходить і кричить.
Сміється сонечко за хмар,
Це мій квітучий, рідній край!
Я мав в житі таку пригоду,
Родитись тут,
Тому, я все оце люблю,
Його я чуствую хвалю.
История cоздания стихотворения:
Чудові спогади дитинства! Нехай Вам щастить, Світлано! |
Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-03-28 16:11:11 |
Чудово написали, Едуарде,
майстерно, з присмаком
іронії та філософським
поглядом на
реальність. Нехай щастить Вам під мирним небом, здійснюються найкращі сподівання |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 16:07:56 |
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 15:47:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |