Автор: Володимер Подолян
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-07-28 18:00:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Осінь життя

Почервоніла у саду калина,
Пожовтіло листя у гаю,
Осінню пору порівнняти,
Своїм життям,
Коли себе ми можемо спитати,
За що вже прожито на землі,
Що зроблено, що втрачено з роками.
За перший клас, за перші почуття,
За перші перемоги і невдачі,
І тяжкі втрати на життєвому шляху,
Коли вже голову, не можеш ти підняти.
А память сторінки гортає,
Бо так у світі цьому є,
Одне життя доля дає,
Одне життя, одну дорогу.
Кому тягучу і липку,
А хто, як по асфальту йде.
От так його життя веде,
Але жаліть нема про, що,
Нема про що, нема коли
Живіть радійте і любіть.
І осінню, життя пожнете плід.

История cоздания стихотворения: