Автор: Володимер Подолян
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-10-03 19:03:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

*******

Про тих, що з нами вже нема,
Що світ залишили так рано,
За тих, що рано так пішли,
В дорогу вічну і незнану.
Відмірявши свій шлях життя,
І з тяжким болем у душі,
Пішли мої товариші.
Мій батько молодим пішов,
Не доробивши справ земних,
Лишивши нас зовсім малих,
Вони пішли, їх вже нема,
Лишилася печаль одна.
Печаль одна, великий жаль,
За тими, що були між нас.
Лишилось нам їх пам'ятати,
І добрим словим вспоминати,
І всіх живих не ображати,
Щоби потом не жалкувати.
Любіть життя, творіть добро,
Пшеницю сійте і пшоно.
Свій шлях пройти на білім світі,
Щоб пам'ятали наші діти,
Бо пам'ять то, велика сила.
То як же ми забути можем,
Того кого не потревожим,
Кому пісень вже не співати,
Ми будемо їх па'ятати.

История cоздания стихотворения: