Автор: Татьяна Макаревич
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2019-07-19 12:25:04
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Доля одна

Доля одна.
Вона нiжно впадае у душу, наче сон,
Що очiкуєш довго, а вiн не приходить.
Вона тепло, мов ясний яскравий вогонь,
Зiгрiває тебе, коли сонце не грiє, а бiль не проходить.
Вона затишку й спокою знайде полон,
Там де ти вже, бува, не шукаєш.
Вона хоче та може iти в унiсон.
Вона вiрить i мрiє, коли вiри не маєш.
Ти не зможеш сховатись, ти можеш пiти,
Ти пробачити можеш, але хочеш тiкати,
Ти не зможеш лиш часу найлiпшого вдосталь знайти,
Щоб обiйми та щастя iй щиро та вдосталь вiддати.
Вона очi, в яких стрiмко тоне усе,
Твоя денна удача i пiвнiчна печаль.
Це твое неквапливе життєве ессе,
Це твоя боротьба, перемога та жаль.
Це усе рiднi очi блакитнi та сiрi водночас до самого дна. Це вона.
Лиш одна...

История cоздания стихотворения: