Автор: Войцехович Виталий
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-08-13 12:09:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Існуєш ти, а не живеш, допоки,
Засіла в тебе думка в голові,
Що щастя - це супротив,
Сміливців у життя багні.
Буває щастя - це бої без правил,
Війна без оголошення війни,
Вона ведеться батальйонами обставин
І що цікаво, не закінчаться вони.
Тут танки грізні наступають,
Обстрілюють зенітки звідусіль,
А щастя армія не відступає,
Воює на межі зусиль.
Коли біда та горе оточили,
Коли міста душі зруйновані ущент,
Тримають оборону воїни щосили,
Із вірою наближують момент.
Момент для серця дорогої перемоги,
Загинуть щастя вороги,
Як руки ті знесилені від втоми,
Але такі завзяті трударі.
9 серпня 2019 р.
История cоздания стихотворения:
Так, Едуарде, спочатку серце просить хоча би трохи відпочить, і тільки потім починає у всі колокола дзвонить. Дякую за вірш. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 15:05:09 |
Да, Саша, жизнь как рулетка - никогда не знаешь, где найдёшь, а где потеряешь. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 14:59:22 |
Щаслива та людина, в душі якої музика звучить. Дякую, Сашо, за оду музикі. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 14:55:29 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |