Автор: Амелькина Валюшка
Тема:Песни
Опубликовано: 2020-06-25 11:14:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Нефритова лоза

Приспів
Я не можу, не можу тебе покохати
І не буду нікому ні в чому брехати.
Я така, я така не усім зрозуміла...
Та любов, як хвороба, вже відболіла.

Не приходь, не приходь ти до мене у снах.
Не тягни погуляти в квітучих ланах.
Та думки, ти думки мої не турбуй
І ніколи в уста мене не цілуй.

Приспів
Я не можу, не можу тебе покохати
І не буду нікому ні в чому брехати.
Я така, я така не усім зрозуміла...
Та любов, як хвороба, вже відболіла.

Як же ж важко тобі відмовляти
І лишається тільки страждати...
Малювати, вкрашати твої образи
І бажати, мов квітку нефритової лози.

Приспів
Я не можу, не можу тебе покохати
І не буду нікому ні в чому брехати.
Я така, я така не усім зрозуміла...
Та любов, як хвороба, вже відболіла.

Моє серце не в силах так більше палати.
Лишь в піснях про це я можу співати...
Сумувати, кричати та шепотіти.
Біля тебе завжди я буду тремтіти.

Приспів
Я не можу, не можу тебе покохати
І не буду нікому ні в чому брехати.
Я така, я така не усім зрозуміла...
Та любов, як хвороба, вже відболіла.

История cоздания стихотворения:

Стронгилодон крупнолистовой или нефритовая лоза – уникальное
растение, заслужившее титул одного из самых красивых и редких
растений мира. Его цветки обладают удивительным окрасом морской
волны, несвойственным ни одному представителю мировой флоры.