Лілія Фокс: на рецензію
Основа-Кафедра. Анализ. Обсуждение № 18. Анточь Антон
Сейчас на сайте 2049 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Скажи что-нибудь, чтобы я тебя увидел ( Сократ)

Автор: Зрадонька
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2019-09-12 16:52:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Гайдамаки святили ножі

У Холоднім Яру на Черкащині
Гайдамаки святили ножі,
Вирушали в похід на москальщину,
Добре знали, хто свій, хто чужий.

Залишили потомкам у спадщину
Батьківщину та віру святу,
Хто забув, хай послуха бувальщину,
Про козацьку епоху круту.

Як ходили на бій з вурдалаками,
Нечисть  били вогнем та мечем,
Після битви червоними маками
Розквітали поля під дощем.

Але знову орда насувається,
І  до зброї беруться мужі,
Перемогою мир добувається,
Треба, браття, святити ножі.

История cоздания стихотворения:

В давні часи перед тим, як вирушати у похід, гайдамаки святили
ножі у Монастирському ставку, що у Холодному Яру на
Черкащині, біля Мотронинського монастиря.

6
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 324

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 18.
Неймовірний вірш. Пером Майстра про наболіле. З Вашого дозволу поширю його на ФБ та твитер. В мене без малого майже 5000 друзів. Дякую Вам!

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
2019-11-20 20:04:12
Дякую Вам
2019-11-20 21:52:32
И так - из века в век . Из поколения в поколение ...
2019-11-09 12:51:58
І що робити нам? Є один вихід - боротись.
Дякую Вам.
2019-11-09 14:06:37
Читаю "Гайдамаків". Із грудей
Струмує лють, не знаючи межі:
- До чого довели пани людей,
Що ті не хліб святили, а ножі?
2019-10-19 15:56:57
А коли у українця було щасливе життя? Споконвіку виборювали собі право на свободу. Як і зараз.
Дякую, що завітали.
2019-10-19 16:12:02
Якщо українська етнічна (титульна) нація, яка поки, що знаходиться в більшості, буде й надалі дослухатися різних інородців, замість того, щоб об'єднатися та захопити владу в свої руки, допоки і буде литись її кров. А кров вона ж рано чи пізно скінчиться, і не стАне України, бо висмокчуть її
кляті вурдалаки з мокшанських єб@нєй.
2019-10-19 05:32:58
В об'єднанні наша сила. Це вірно. Але, поки що, не виходить.
Не згодна, що не стане України. Буде. Вже століттями намагались придушити, знищити, але марно. І так буде завжди.
Все буде Україна!
2019-10-19 08:41:51
Шановна Зрадонька, ясна річ, що наша Нененько - Україна
Вічна буде. У світі істин різних чи замАло, але для нас є істина одна! Ще всесвіту цього не існувало, а наша Україна вже була! То є так, звісно. Але, що це буде за Україна, якщо ми втратимо незалежність. Знову станемо
Часткою смердючої лайном кацапської недоімперії?
Знову пів України опинитися в концтаборах, як це завжди
було, ще за часів Сере Сер і ні як не по сере . А на нашу землю знов завезуть отих путінвведістов замість наших сибіряків. Коли ж скажить люба Зрадонька, українці зможуть об'єднатися?
2019-10-21 01:18:18
Пане Олесь, дивлячись на те, що зараз відбувається - ніколи. Буде меншість, для якої Україна понад усе, і більшість, для якої холодильник понад усе. І ця більшість завжди буде тримати ніж в рукаві. Це огидно, мерзенно та іншої нації в нас зараз немає. Совецька влада добре попрацювала, знищила майже всіх патріотів, починаючи з далеких часів, натомість виховала рабів. А рабів до раю не пускають. Так і будемо жити з ціпком на шиї.
2019-10-21 08:40:20
Та не переймайтеся Ви так, Шановна пані Зрадонька,
Бо завжди, меншість все одно нагне оту більшість.
Бо знання це руйнівна сила, а людська тупість на біду тільки тупим
2019-10-21 22:32:44
Стих хорош, да и картинка хороша...
2019-10-19 01:35:28
Дякую, Юрію. Хочеш миру, готуйся до війни (с). В наш час це вже аксіома.
2019-10-19 08:38:25
грустно но факт
2019-10-19 22:08:53
Так було це правда.
2019-10-06 14:10:26
Таки да.
2019-10-06 18:50:41
Замечательное стихотворение! Спасибо!!!
2019-09-25 16:06:13
2019-09-25 16:06:53
Вдячна Вам
2019-09-25 18:05:56
2019-09-25 18:15:26
Чудовий вірш, бадьорий і закличний. Звичайно заклик "святити ножі" - образний, і означає готуватись до оборони Вітчизни, а не йти і різати комусь горлянку, як це робили бойовики з нашими хлопцями в полоні.
2019-09-25 16:02:18
Так, ви праві, заклик святити ножі, це, перш за все, заклик бути напоготові перед ворогом. Не вірити жодному слову, жоднім побрехенькам.
Дякую Вам
2019-09-25 17:49:41
2019-09-25 21:23:56
Привіт від нас з Давидом! Вірш — шедевр!
2019-09-25 15:42:49
Дякую щиро і Вам і онучку. Хай росте козаком
2019-09-25 15:46:55
Це я Д-д: саме телефонував в шк. на перерві, 2"вороги" накинулись, розгатили т-н... Ворогів треба...
2019-09-25 15:52:44
Чудовий вірш, актуальный. Стільки хлопців полягло в цій клятій війні, та продовжують гинути. Знову розведення військ по всій лінії фронту. А що це дасть, коли домовленості тільки на паперах. Сумно. Але Сподіваємось на перемогу.
2019-09-18 17:56:36
Мене лякає інше, раніше, як тільки все почалось, ми ненавиділи. Дуже ненавиділи рашу. Ми згуртовались проти одного ворога. А потім почались дива. Більшість втомилась, хлопців почали вигоняти з маршруток, почались розмови на кшталт " ми туди не посилали", " "вони там за гроші".
Поступово забули де ворог і почали шукати ворогів в себе. Краще поганий мир... І вже у більшості немає ненависті.
Це лячно, дуже лячно.
Вибачте, що так емоційно. Дякую Вам.
2019-09-19 18:23:17
Полностью с вами согласна. Каждый день почти гибнут наши ребята, но... к этому привыклиэто их не касается, всё в порядке вещей. Моя хата с краю...
Столько умерло ребят после а-то, муж мой был главой спилки ветеранов а-то нашего района, не по наслышке знаю. То рак, то аневризми, то инфаркт... Это не в бою погиб, так что... Бесплатный гроб, пластмассовый веник и автобус. На цветы ребята скидывают я, флагштоки тоже сами оплачивают. Мне страшно, недавно мужа подвозил к дому парень, за три месяца его не стало, рак. Не знаю, как будет дальше, посмотрим. Но на душе не радостно.
2019-09-19 22:05:27
Росіяни, якби вони вміли читати українською, напевно сказали би "бандерівщина", "фашизм"! А мені сподобались як сам ВІРШ, так і ВБИВЧА до нього ілюстрація... )))
2019-09-18 11:35:48
2019-09-18 13:22:01
Орду, как не назови, она всегда орда. Что Московитская, что Золота.
2019-09-16 16:24:38
Дякую. Ви праві на всі 100
2019-09-16 18:12:01
ДЯКУЮ за цю тему, за актуальну поезію!
2019-09-15 08:00:17
Дякую Вам
2019-09-15 10:16:51
Красные маки, как печальный символ пролитой за правое дело казацкой крови - это трогает до глубины души, до слёз. Очень патриотично!
2019-09-14 13:34:02
Дякую Вам, щиро дякую за розуміння написаного.
2019-09-14 13:49:59
2019-09-14 13:59:03
Сказал "А", говори и "Б"...
2019-09-13 10:10:22
Порівнювати гайдамаків з майданівцями та захистниками Вітчизни, я б сказала (дуже м*яко), не зовсім коректно. А так гарний патріотичний вірш.
2019-09-12 21:50:52
Ну, прямого порівняння немає - тільки картинка...
А от заклик "Треба, браття, святити ножі" прямий. Невже автор хоче повернення тої кривавої хвилі, що нуртувала Вкраїною чверть тисячоліття тому?
Та й історична достовірність... З Холодного Яру гайдамаки йшли на ляхів - то пізніше московський цар надіслав війська, щоб допомогти придушити повстання, й по тому жорстоко карав його учасників, що жили на Лівобережній Україні.
2019-09-12 22:27:12
Так, я згодна з тим, що трохи вільно обійшлась з історичними подіями. Гайдамаки повставали проти польської шляхти, я їх вивела проти московії.
І заклик "святити ножі" - це перш за все заклик бути напоготові перед моськовською ордою.
Тому вибачаюсь за вільне перетулмачення історичних фактів. Але...
2019-09-12 22:40:40
Цікава подальша імперська риторика. Назву «Гайдамак» мав мінний крейсер Російського імператорського флоту, що входив до складу Першої Тихоокеанської ескадри (у 1904 році затоплений в Порт-Артурі, де «Гайдамак» захищав невдалу спробу царату відкусити більший шматок, ніж той міг проковтнути). Й це через неповні 150 років після того, як ватажка гайдамаків Залізняка було катовано і відправлено до Сибіру...
2019-09-12 22:41:47
Да это им хотелось, чтобы "Гайдамак" был таким же смелым и отважным.
2019-09-13 00:25:40
Тому де Кэту.

"Борт восставшего в июне 1905 года "Потемкина", который под малиновым казачьим флагом одиннадцать суток был островом свободы, плавучей казачьей республикой, свободной от русского царизма, можно полностью назвать кораблем украинской революции на Черном море и предтечей общеукраинской революции 1917-1918 годов. Ведь восстание было наиболее ярким проявлением народного гнева на Черноморском флоте, который в то время был преимущественно украинским". (с)

Многие моряки с «Варяга» выжили и вернулись домой. Работали, надеялись на лучшую мирную жизнь, рассказывали родным и близким, знакомым о тяжелых переживаниях, о смерти и трудностях жизни на войне. Указом Президиума Верховного Совета СССР от 8 февраля 1954 года живые участники боя – члены команды «Варяг» за проявленный героизм были награждены медалями «За отвагу».

Вернулись домой бывший матрос I статьи крейсера «Варяг» Адольф Войцеховский (жил в Хмельницкой области), Карп Болдырев (луганчанин), матрос-санитар Модест Владимиренко (проживал в Киево-Святошинском районе города Киева), подшкипер Андрей Шкетник (жил в Киеве и 30 лет работал на Киевском молочном заводе, что в районе Киевского железнодорожного вокзала), который во время боя с японской эскадрой на мостике крейсера «Варяг» определял расстояние до кораблей противника для стрельбы из пушек.

"Служил на крейсере «Варяг» житель села Носовка, теперь Киевской области, Сергей Вовк. Его племянница Александра Митрофановна, которая проживает в селе Подгайцы, рассказывала, что ее дядя Сергей Трофимович умер молодым. На стене в ее доме, построенном после Великой Отечественной войны, висит увеличенная фотография юноши с усиками в бескозырке с надписью на ленточке «Варягъ». Вовк служил кочегаром на крейсере. Сохранился его небольшой обитый медным листом матросский сундучок. В сундучке лежат несколько ленточек с надписью «Варягъ», оставшиеся после того, как в 1941 году отцовскую хату сожгли фашисты. Раньше подрастающие девочки эти ленточки «Варяга» заплетали в косички...

До призыва на воинскую службу Сергей Вовк в 1910 году работал слесарем в службе тяги Киевского вагонного депо, о чем свидетельствует сохранившееся удостоверение, выданное ему 23 июня 1910 года. После морских походов Сергей возвратился в отчий дом. Приняли на работу на том же предприятии, где работал раньше. Продвинулся по службе: его перевели на должность надсмотрщика вагонов.

Начал воинскую службу Сергей, отучившийся всего три года в церковно-приходской школе, механиком на императорской яхте «Штандарт», которая была предназначена для морских прогулок. В записной книжке Сергей Вовк писал; «Итак отныне меня начали учить войсковой службе, Я не могу описать то угнетение и страдания, что их выдерживает каждый новобранец, пока примет присягу. Это поймет только тот, кто сам был на войсковой службе." (с)

Украины и морская нация так же. Российская империя это активно использовала в своих целях. Ну почему бы не подыграть украинцам в их идентификации? Ну, а реальных гайдамак - на дыбу и в огонь! Когнитивный диссонанс...
2019-09-13 10:27:33
Овва! ДІАМАНТ! Санкі здіймає капелюха! Зара ще смаколиків пошукаю ;)
2019-09-12 21:46:14
Дякую, Санкі
2019-09-12 22:42:20
Молодець!
2019-09-12 19:11:26
Дякую
2019-09-12 19:33:41

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Тебя сегодня Муза посетила,
Эпическими ведает стихами,
В руках - таблички восковые, стилус,
Поэты с пиететом к ней веками...
Хорошее продолжение цикла,Толя!Удачи и вдохновения!)))
Рецензия от: Юрий Роновский
2020-01-21 10:38:30
вражаюче
Рецензия от: наталия остапенко
2020-01-21 10:24:03
схвалюю
Рецензия от: наталия остапенко
2020-01-21 10:21:50
На форуме обсуждают
Житель Мичигана Говард Кирби купил в комиссионном магазине диван, в котором нашёл спрятанными 43 тысяч долларов. Об этом пишет Fox News. Читайте также(...)
Рецензия от: Ярошевская
2020-01-21 10:21:35
21 січня — Міжнародний день обіймів.
Обійми — це любов. Обійми — це дружба. Обійми — це підтримка. Обійми — це розуміння. Обійми — це подяка.
У Між(...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-01-21 09:28:39
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.