Автор: Олександр Драндар
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-09-13 01:22:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

10. ГРА У ВІЙНУ

Ми з братом з игор всіх любили більш одну
за всі її захоплюючі миті,
й корила мати нас: "Не грайтесь у війну!
Війна - найгірше, що бува на світі."

А нам у іншій поставало все красі
і ми ділились на "своїх" і на "чужинціів",
та "русскіми" бажали бути всі
і не хотів ніхто з нас бути "німцем".

Палили з палиць ми, в кущах лягали в мох,
на кожному чекав нас "ворог" кроці,
а з братом ми завжди були удвох,
хоч на якому б з ним не гради боці.

Ми, звісно, знали, що війна - це зло,
та грали із захопленням, завзято,
але тоді такого не було,
щоби ішов в нас брат на брата.

А нині брат мій став чужим, як закордон
північний і повторює легенди,
базікає в мобільний телефон
про "вибір Криму" і якийсь там "референдум".

Вже ворог справжній увійшов в наш дім,
в словник наш входять "бетеери", "буки", "гради"
і нині навіть десь далекий грім
наводить на думки про канонаду.

Яких ми дочекалися часів!
Через кордон орда сочиться клята,
фальшивий "брат" постав в усій "красі"
і рідний брат готовий йти на брата!

Московський фюрер щось плете про давнину,
та їхні ж міфи потрощив на друзки.
Пройдуть роки і діти гратимуть в війну,
та мій онук вже не захоче бути "русскім"!

История cоздания стихотворения: