|
Автор: Олександр Драндар
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2019-10-14 23:40:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Є мрія жадана у мене,
і, може, на хвилі такій
наснилась мені якось сцена
яскрава й на сцені, на тій
дівчина співа синьоока
щось наше й в щасливому сні
нема вже ніякого рока
і знову лунають пісні.
Колись, пам'ятаю дитиной,
вночі, як закінчиться день,
збиралася молодь під тином
й співала чудових пісень.
Виходило, справді, нівроку
й вливалося в душу мені -
тоді не було іще рока,
тоді ще співали пісні.
А нині лунають так гордо,
із розумом на межі,
чужі два убогі акорди
і белькіт на мові чужій,
що з глузду зведе ненароком -
сміття це звучить цілі дні,
й нема куди дітись від рока,
й кудись подівались пісні.
І що тут сказати я мушу?
То ворог цю моду завів
і нашу витоптує душу
чужий, неприродний нам спів.
Немає душі в ньому й близько,
руйнацьку виконує роль,
та знайдеться, вірю, хлопчисько,
що крикне: "Це ж голий король!"
І світ схаменеться, й потроху
щасливі повернуться дні,
навала закінчиться рока
й звучатимуть справжні пісні!
История cоздания стихотворения:
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Чудесно, словно песня. Спасибо, Ира. С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:09:39 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |