Автор: Олександр Драндар
Тема:Иронические стихи
Опубликовано: 2020-03-16 21:18:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

36. АНТИУТОПІЯ

Я - простий, рядовий фашист.
Перед рідною Батьківщиною,
як і вся наша партія, - чистий.
Нас ганьбити немає причини.

Адже - розум і честь ми, і совість -
хто нам кинути може догану?
увійшло у народну свідомість:
ми не робимо зроду погане.

Ми є приклад порядності досі.
Варто схибити десь і спитають всі:
"І не соромно - скажуть - геноссе?
А іще фашист, називається!"

Нам, фашистам не треба молитв.
Ми, коли рокотали бої,
у полум'ї тих, расових битв
захищали ідеї свої.

І під кулі ворожії лізли ми,
залишаючи рідний поріг,
світ рятуючи від комунізму
в сорок першому - пам'ятний рік!

Надихав нас великий оратор
й не було перед нами дилем,
і фашистський, червоний наш прапор
над Московським піднісся кремлем.

Не забуду, як ворог від нас тікав -
вам таке не побачити й в сні!
Наша ж мирна символіка - свастика
над усе найдорожча мені!

Вже про культи відомо чимало,
що вожді наші там, наверху,
знаю, помилки все ж припускали
на складному фашизму шляху.

Скільки злочинів різних накоєно!
Не сприймає свідомість моя,
але бруд лити все ж не дозволимо
ми на фюрера світле ім'я!

З ним за нашу, за рідну Вітчизну
йшли у бій ми і йшли на парад,
й на великих будовах фашизму
з нами фюрер був - наш камарад!

І чи спало б на думку тоді нам
те, що наша країна впаде,
зникнуть й братні фашистські країни,
що фашизму не стане ніде!

Що захочуть оті, голосисті
демократи (побрав би їх пес!),
як у Нюрберзі над комуністами,
й над фашизмом почати процес!

Та ми вернемось знову потроху
(бо майбутнє не прийде само)
і безплатний наш суп із горохом
по суботах народу дамо.

І народ у долоні захлопає
й нас підтримає - тільки поклич.
Ось яка може... антиутопія
у страхітну наснитися ніч!
                              1990 рік

История cоздания стихотворения: