Автор: Надя Гончарова
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2019-08-25 19:54:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Післясмак кохання

Вишневий цвіт – тремтливий рій…
Кисло – солодкий твій напій,
хмільний, серпневий та гіркий…
Травневий місяць – листопад…
Душа моя як той смарагд – скляного
блиску набула й потріскалась мов скеля та…
Згоріла вся до дна…До тла…
Піднявши очі до небес ,
де панував у світі рай, там,
у верхів’ї десь, весінній, теплий… Зачекай…
Щасливий, полум’яний день, лишився
в вигадках, казках, і в безкінечній
тіні ми, блукаєм у собі, як у пісках…
Годинник вже… Та днина…І година.
Зтікає мов вода живильна
по жилах Стіксом довгоплинним…
Важкий твій подих – не лякий…
Холодний погляд – не тікай…
Думки мої, що йшли ви поряд – знайди
куточок в серці й погляд…
І просто лиш не відпускай…
Мені так страшно в ніч без тебе,
сумую, коли руки терпнуть,
бо щосекунди біля… Де ти?
Ти вибач, я все не пліткую.
Весною ніби почуття вирують?
Кохання мусить бути поруч?
Чому завжди все повз мене проходить,
хоч клич на поміч… Боже…
А ти як хочеш...
Лиш випий соку після мене ,
вишневий, як життя буденне,
і все відчуєш на собі : кохання, пристрасть і напій…

История cоздания стихотворения: