Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Валентина Гришко
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2020-05-06 21:54:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Немає забуття війні. Я пам'ятаю дитинство, яке було
пронизано розповідями про війну, страшну та криваву,
насичену смертями та горем. Мій тато завжди згадував війну з
її жахливими епізодами, а я слухала реальні історії та не
могла стримати сліз. Коли я стала дорослою, дивлячись
фільми про війну, напередодні Дня перемоги, мала відчуття,
що я особисто пережила війну, так щеміла душа та
розривалося навпіл серце. Ніколи знову, ніколи..
Я була пізньою дитиною в сім"ї, народилася, коли татові
було 46 років. Він завжди проводив зі мною дуже багато часу.
9 Травня ми ходили з ним на траурну панахиду до Вічного
вогню і саме в цей день, коли ми приходили додому, тато з
особливою пристрастю згадував війну, пив чарку за упокій
товаришів та тих хто не повернувся з пекла. Плакав. Його
одкровення по цей час стають фрагментами переді мною.
Мама нервувала та просила його не розповідати мені всього.
Вона завжди жила в страху репресій та голоду. Він гримав на
неї: "Хай знає, хай розкаже своїм дітям та онукам".
Жахи війни...Гвинтівка на десятьох, загороджувальні
загони, мінні поля, які не було часу розміновувати, тому
гнали своїх солдатів, прокладаючи шлях. Саме на такому полі
татові відірвало ногу. "Нас кидали в топку війни, як м"ясо"...
Я пам"ятаю привілеї свого батька, як інваліда війни.
Червона палітурка, куди він складав вітальні листівки з Днем
Перемоги та магазин для ветеранів, де стоячи в черзі, серед
таких же, як він, інвалідів та ветеранів, на вулиці в мороз,
або спеку, була можливість раз у місяць купити кільце
Краковської ковбаси, кілограм гречки, консерву Сайра та по
баночці згущеного молока та майонезу, все це, тато називав
"пайок".
Особливо, я згадую тата та його історії про війну, на
передодні Дня Перемоги, коли соціальні мережі рясніють
георгіївськими стрічками, які стали символом сепаратизму в
Україні та подякою ветеранам. Скільки їх залишилося? 75
Років минуло. Тому, хто пішов на фронт в 18 років зараз 93,
проста арифметика та не просте, дуже й дуже складне життя
тих, хто пройшов жорна війни.
Чи бачать нас душі померлих? Я не хотіла, щоб бачили,
тому що в Україні йде сьомий рік війна, це довше за часом,
чим друга світова. Тисячі загиблих, окуповані території.
Війна, яка кровоточить раною та несе смерть. Війна, про яку
мовчать ЗМІ. Війна, від якої втомилися ті, хто ніколи на ній не
був. У 21 столітті, в центрі Європи, ми маємо агресора, який
приватизував собі Перемогу у Великій вітчизняній. Росія не
згадує вересень 1939 року та змовчує про Другу світову, на
то кричить "можем повторіть". Сьомий рік в Україні війна. Немає
забуття війні.
Війна і День Перемоги.
Ніколи знову, ніколи!
История cоздания стихотворения:
Вийшла гарна пісня! |
Рецензия от: Ольга Савенкова 2024-04-26 01:14:52 |
Прекрасный слог. И вечная тема. +1 |
Рецензия от: Азинелло 2024-04-26 01:06:32 |
Красиво, светло, романтично! +1 |
Рецензия от: Азинелло 2024-04-26 00:55:54 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |