Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Валентина Гришко
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2020-05-20 16:53:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Буває зійдуть геть розчарування,
в гротеску зі спотворених тяжінь.
Зв"язок обірваний, як мить остання,
що свідком стала злетів та падінь.
Не переймаюсь відчаєм огидним...
В абсурді слів без поєднання,
з тим поглядом наївним та безплідним,
без дій й засобів переконання.
Минуле шепотіло за спиною,
кидало вслід, що має значення.
Брело забуте крадькома за мною,
тягло свої обвинувачення.
История cоздания стихотворения:
Крик души. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-23 08:37:36 |
Замечательное светлое стихотворение! |
Рецензия от: Азинелло 2024-04-23 02:30:35 |
Так, не легко, а зараз тім паче. Зворушливо! |
Рецензия от: Азинелло 2024-04-23 02:25:34 |
Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |