UA
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Валентина Гришко
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2020-06-29 13:51:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
По лініях долонь читала долю...
По лініях долонь читала долю,
шукала вихід до зірок у тернах.
Крізь павутинки ліній йшла на волю
із прагненням покладеним у генах.
А доля доленько мене тримала
в випробуваннях з повідцем коротким,
вона чомусь на волю не пускала
та гіркий мед вважала я солодким.
Терпінню вчилася, щоб уникати
ті виклики, що впали на долоні,
хіба потрібно долі нарікати
у негативних роздумах в полоні.
По лініях долонь життя пульсує,
як по артеріях наснага ллється,
щастя із настроєм завжди пасує,
тому хто над проблемою сміється.
История cоздания стихотворения:
2
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 165
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 7.
Викликів долі уникнути НЕМОЖЛИВО, бо все, що відбувається в нашому житті, і є наша доля!!! І ці виклики вчать нас терпінню і з усмішкою (іронією) сприймати всі проблеми...
2020-07-03 22:32:33
Рассудительно, душевно высказаны мысли, Валентина.
Новых творческих задумок 🌹❤️
Новых творческих задумок 🌹❤️
2020-06-29 21:39:37
Щиро вдячна, Анатолію, за відгук. Завжди дуже рада тебе бачити та читати твою думку. Творчого натхнення, друже.
2020-06-29 22:12:05
Гарно і вірно написано. І дуже оптимістично! Сподобалось, Валентино!
2020-06-29 21:22:52
Ну, Валентина. Как загрузит на вечер глядя. Полчаса линии на ладонях рассматривал. Ничего не понял, но стих на русский на всякий случай перевел.
По линиям ладонь читают долю,
Что к звездам через тернии ведет,
Сквозь паутинки линий нас ведет на волю.
От папы с мамой взятый генофонд.
Судьба злодейка связанным держала,
На поводке коротком, где тут убежишь,
А мне на душу даль степей запала.
Где дикий мед на воле осенью горчит.
Терпенью учимся, степенно избегая,
Тех вызовов, что нам ладони жгут,
И от судьбы порой покорно принимаем,
Раздумий плен, хотя их цепи жмут.
На линиях судьбы не видно пульса,
Он сердцу силу даст пойти наперекор,
Рисунку что на коже режет душу,
Ну, а в глазах сидит всегда немой укор.
За то, что не всегда в лицо смеялся,
Опасностям, не верил в свой успех,
На повороте скользком как-то задержался.
В дороге к счастью, вот и весь мой грех.
По линиям ладонь читают долю,
Что к звездам через тернии ведет,
Сквозь паутинки линий нас ведет на волю.
От папы с мамой взятый генофонд.
Судьба злодейка связанным держала,
На поводке коротком, где тут убежишь,
А мне на душу даль степей запала.
Где дикий мед на воле осенью горчит.
Терпенью учимся, степенно избегая,
Тех вызовов, что нам ладони жгут,
И от судьбы порой покорно принимаем,
Раздумий плен, хотя их цепи жмут.
На линиях судьбы не видно пульса,
Он сердцу силу даст пойти наперекор,
Рисунку что на коже режет душу,
Ну, а в глазах сидит всегда немой укор.
За то, что не всегда в лицо смеялся,
Опасностям, не верил в свой успех,
На повороте скользком как-то задержался.
В дороге к счастью, вот и весь мой грех.
2020-06-29 21:09:15
Доброго, затишного вечора, Денисе.
Рада, що завітали до мене на сторінку. Приємно, що мій вірш спонукав вас до написання твору з подібної тематики. Але я вважаю, що це робота, яку можна виставити, як особисту поезію, а ніяк не переклад, бо ваш вірш заслуговує окремої уваги. Сподобалось.Спасибі сердечне за поетичний відгук.
Рада, що завітали до мене на сторінку. Приємно, що мій вірш спонукав вас до написання твору з подібної тематики. Але я вважаю, що це робота, яку можна виставити, як особисту поезію, а ніяк не переклад, бо ваш вірш заслуговує окремої уваги. Сподобалось.Спасибі сердечне за поетичний відгук.2020-06-29 22:09:16
Ви мед гіркий вважали за солодкий.
Ви над бідою сміхом кепкували.
Із тернів відшукали шлях короткий
і нам тепер зразком у скрутах стали
Валю, Ваш вірш може бути дороговказом.
Ви над бідою сміхом кепкували.
Із тернів відшукали шлях короткий
і нам тепер зразком у скрутах стали
Валю, Ваш вірш може бути дороговказом.
2020-06-29 17:17:34
А що ж робити, милий Миколаю,
бо тільки вільних пустять нас до раю.
До волі й щастя прагнути потрібно,
це краще, чим сприйматись жалюгідно.
Гарний поетичний відгук. Сердечне спасибі, друже.
бо тільки вільних пустять нас до раю.
До волі й щастя прагнути потрібно,
це краще, чим сприйматись жалюгідно.
Гарний поетичний відгук. Сердечне спасибі, друже.
2020-06-29 18:16:58
Цікава затронута тема. От якби напевно знати, чи справді наша доля прокреслена на долонях!
2020-06-29 17:16:27
А може й не знати, Раю. Складати щасливу картину з днів, як пазлів та радіти життю. Щиро вдячна за відгук.
2020-06-29 18:19:04
В прямом эфире
| Елена, своим стихом Вы показываете надрыв души. В таком эмоциональном ключе он написан. Но возникают вопросы: А куда делись Ваши знакомые люди? А что делать тем, кто не бывал на Бермудах? Где искать им утешение? И каким образом Вам Иуда перекрасил жизнь? И на мой взгляд название стиха слабо связано с его содержанием. Я не критикую, просто высказываю мои мысли, которые возникли после прочтения стиха, мнение читателя, коль стих выставлен для обсуждения. |
| Рецензия от: Геннадий Ронжин 2024-04-23 12:20:29 |
| Прекрасное стихотворение! Браво, Сергей! Новых Вам творческих удач! |
| Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-04-23 09:22:49 |
| Крик души. |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-23 08:37:36 |
На форуме обсуждают
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.