UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Валентина Гришко
Тема:Романтическая проза
Опубликовано: 2020-07-14 16:58:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Любов ( 2 частина)
Перевтілення.
Біля театру опери та балету, який вражав своєю дивною
архітектурою, було яблуку ніде впасти. Гастролі
французького театру сучасного танцю, не аби яка подія для
столиці. З глянцевих афіш дивилося її обличчя. Він був
приємно збудженим від того, що мав безпосереднє
відношення до цієї події, тому що головна акторка театру
запросила його особисто на виставу.
Нереальне сприйняття всього дійства приводило його в
якийсь дивовижний ступор. Він почувався на іншій планеті, в
іншому світі. Неймовірні декорації та костюми, сучасне
світло, чудовий оркестр та режисура вражали, але найбільш за
все
хвилювала вона, головна героїня вистави, яка зачаровувала
магією свого таланту та не залишала байдужим нікого із
присутніх.
Неперевершена мова її тіла у танці, як пульс, биття серця,
дихання, ритм життя, як вираження у часі. Вона вкладала
всю свою душу та емоції в рух у поєднанні з музикою. Її
переживання були щирими та зливалися з образом героїні у
щасті, радості, смутку. Вона лікувала душі присутніх,
створювала прекрасний тандем з публікою, тому що її душа
злітала і
ставала одним цілим з усім, що існує.
Він згадав Кармен на студентській вечірці, це було як
вчора...Хто б міг подумати, що Попелюшка з рудим
волоссям, весела подружка, яка не чим особливим не
відрізнялася від усіх, підкорить світ та стане яскравою зіркою
такого високого рівня.
Гримерна була заставлена кошиками з квітами та
нагадувала казкову оранжерею. Вона сиділа величаво у
кріслі, як королева, у пурпуровому костюмі з білим коміром,
усміхнена та без ознак втоми. Він стояв біля дверей
розгублений, з букетом банальних рожевих троянд. Світ
розділився на "до" та "після".
Дотик.
Білий лімузин стояв біля театру та повинен був
прямувати до французького посольства на зустріч з приводу
прем'єри. Він чекав її з відчуттями невпевненості у собі.
Вона з'явилася поруч зі статним, високим чоловіком у смокінгу.
Неперевершене вечірнє вбрання з відвертим декольте та
оголеною спиною підкреслювало її пружне й красиве тіло.
Витончене діамантове кольє виблискувало розкішшю. Вона
здавалася недосяжною. Йому хотілося сховатися, втекти,
провалитися крізь землю. Його хвилювання набирало обертів,
він не звик почуватися другорядним, особливо у відносинах з
жінками. Це пригнічувало його та збуджувало водночас. Її
посмішка була приємною та теплою, - Це буде неймовірний
вечір, - шепнула вона йому на вухо, коли вони сідали в
машину.
Зала для зустрічі виблискувала кришталем та вражала
французьким шиком. Винуватицю урочистості зустрічали
оваціями. Її природна поведінка по відношенню до нього в
суміші з
шампанським надавали йому впевненості у собі. Він виділявся
відсутністю смокінга, але гарний костюм дуже пасував
його чудовій фігурі. Під пильною увагою присутніх він
почувався її коханцем і це тішило. Коли зазвучала музика він
наважився запросити її на танець. Від дотиків її тіла та
шикарного французького парфуму у нього паморочилося в
голові. Він відчував тремтіння та переривчастий подих, як
підліток, який вперше торкався жінки. Бажання рідким вогнем
потекло по його венах доводячи до шаленства.
Пристрасть.
Їх ніч в номері шикарного готелю перетворилася в розкинуте
море почуттів на якому вирував шторм. Шалені
хвилі підіймали їх до неба. Дві зірки горіли в полум'ї любові,
вбиваючи один в одного болісно-чудову насолоду. Вони
занурювалися в саму безодню цього гріховного, старого, як
світ, танцю любові ...Злітали на самому гребені дивовижних
відчуттів і звалювалися вниз... В нірвану...Ніколи раніше їм не
було так добре. Серця шалено билися в унісон, а дихання було
нервовим, плутаним від пристрасних поцілунків.
- Я люблю тебе
... - простогнала вона, занурюючись в чергову хвилю
задоволення.- Моя, ти тільки моя ... - прошепотів він.
Париж.
Він губився у чудовому особняку на околиці Парижу, а
головне, що губився в самому собі. Вже
пройшло пів року, як він покинув все та переїхав до неї. Він
вивчав французьку та англійську мови у найкращих
репетиторів та мав чудові успіхи. Спочатку насолоджувався
усім, що його оточувало, але з часом став відчувати свою
непотрібність. Особливо це боляче проглядало через її
зайнятість, нові програми, репетиції, контракти. Через два
місяці вона збиралася на гастролі до Сполучених Штатів
Америки. У Франції він був не ким та й не
намагався
кимсь стати. Він з ревністю ставився до неї та її успіху,
розуміючи, що ніколи не зможе знаходитися з нею на одній
сходинці. Його стало дратувати постійне знаходження в тіні
світової зірки. Приливи депресії особливо відчувалися у її
відсутності. Вона удавала вигляд, що не помічає його
дратівливого настрою. Завжди весела, приємна та закохана
жінка, приїжджала додому й влітала в кімнату, як
ковток
свіжого повітря. Нові погляди на театр, продюсерство
талановитих танцівників, своя школа сучасного танцю. Життя
бурлило та надавало все нові можливості, її
цілеспрямованість
не мала кордонів. Його все частіше огортала ностальгія по
тому життю, яке він мав, - улюбленець публіки та жінок,
зміна
декорацій на сцені та в житті. Спочатку він наполягав на
офіційних стосунках, натякав на те, що хотів би мати дитину,
але в душі розумів, що це тільки для того, щоб приземлити її
та
зробити більш залежною від себе. Згодом він припинив свою
наполегливість, тому що знав, змінити її неможливо, вона
залишалася такою, як була. На першому місці у неї був
танець, а на другому він, що не переставало його обурювати
та виводити із себе. Він не хотів зізнатися собі в тому, що
його егоїзм в порівнянні з її пріоритетами виглядав більш
жорстким та шкідливим, бо у нього на першому місці був
тільки він сам. Він любив її усіма фібрами своєї душі, але
виходячи зі своїх думок та поведінки, він все ж таки любив
себе найбільше.
Сюрприз.
Готувалися не аби які урочистості з нагоди його
тридцять третьої річниці, яку вона вважала особливою
датою. Вона була його особистим стилістом, змінивши його
зачіску, гардероб та в цілому вигляд. Він почувався, як
голлівудський актор з неймовірною фігурою, яка вражала та
посмішкою на красивому обличчі. -Ти найкращий,- говорила
вона,- прийшов час підкорювати Париж! Йому подобалася ця
метушня, як і він сам у самісінькому центрі уваги.
День народження святкували у престижному ресторані
Парижу, де завжди збиралася богема міста. Її промова була
зворушливою та щирою, вона говорила про нього речі, які
вражали усіх присутніх, хвилювали та заставляли битися
серце. Вона представила його, як талановиту людину та
коханого чоловіка. Все про що вона говорила було схоже на
публічне освідчення. Він почувався значущим та щасливим.
Наприкінець вона протягнула йому пакет, це був контракт
на посаду генерального директора театру сучасного танцю.
Овації не вщухали. Він не міг повірити всьому, що сталося з
ним. -Цього не може бути, думав він. Скільки ж вона йшла до
цієї можливості зробити такий разючий сюрприз, ніколи не
обмовившись й словом з цього приводу. У відповідь він
говорив довго та ніжно про те, як він її любить та дякував
долі за те, що вони разом. Неймовірно красива, талановита
та любляча один одного пара викликала заздрість у
присутніх. Вечір пройшов на одному диханні, він почувався
так, як тоді у посольстві, його хвилюванню не було
обмежень. В його житті розпочинався ще один новий етап,
який надавав впевненості, визнання та значущості.
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 180
Рецензии
Валюшо, знов неабиякий.
Шаленого натхнення на подальші глави!
| Замечательный романс. Очень хочется такого прекрасного и высокого поэтического настроения. +1 |
| Рецензия от: Азинелло 2024-04-23 22:39:03 |
| Додає гарного настрою. Живі образи. Не зрозуміла "літепла"? |
| Рецензия от: Азинелло 2024-04-23 22:20:40 |
| Образно, мелодично! |
| Рецензия от: Азинелло 2024-04-23 22:11:58 |
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |