Отсутствует

Автор: Валентина Гришко
Тема:Романтическая проза
Опубликовано: 2020-07-23 19:28:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Промінь місяця ( 2 частина)

Мері і Кет.

Наприкінці навчального року, з переходом у випускний
клас, вони виграли конкурс та повинні були восени летіти до
Англії на тимчасове мешкання відповідно Програмі. Головне,
що вони зрозуміли з останніх подій, що мрії обов’язково
збуваються. У піднесеному настрої розпочалися літні
канікули. Катька поїхала на все літо до своєї рідної тітки у
Одесу. Її практично виховувала бабуся, вона росла без
батька, а мама завжди десь їздила на заробітки. Тітка Лідія
не мала дітей та сприймала Катьку, як рідну доньку, з
любов’ю та пустощами на які тільки була здатна. Машка
залишалася вдома, вони сім’єю повинні були переїжджати у
новий дім, який був збудований по проєкту її батька,
художника та головного архітектора міста. Це теж був дім
мрії всієї Машкіної родини.
  Літо промайнуло дуже швидко, як і відчайдушне дитинство
дівчат. Машка накрила стіл з улюбленими десертами подруги
та чекала її на новосілля. Катька під’їхала на таксі та як у
давні часи дитинства гучно закричала, - Машкааааа!!! - Як же
я за тобою сумувала, - в голос промовила Марія та побігла
зустрічати подругу. Вона оніміла біля порогу, коли побачила
Катьку з величезною м’якою іграшкою у відвертому
стильному сарафані персикового кольору з глибоким
розрізом, якій оголяв її засмаглі ноги, золотистих босоніжках
на високих підборах, але понад усе її вразила зачіска
подруги. Катька, маючи темно-русе волосся, завжди носила
безглузді стрижки з посіченими кінцями. Вона несподівано та
кардинально змінила свій імідж. Світле каре їй так личило,
що Машка, не стримуючі свого захоплення, гучно промовила,
- Яка ж ти красуня, Катькаааа!!! – Я тепер справжня Кет,
відповіла подруга та засміялась. Вони кинулися в обійми
одна одній з бурхливими криками та щирим сміхом.
- Я ж казала тобі, що ти королівська персона, Машка! Це не
дім, це палац! – розглядаючи кімнати нового будинку
промовила Катька. – Як тільки гарно! Дім відрізнявся не
скільки розкішшю, скільки дивовижним смаком та
неймовірним індивідуальним стилем. Вони сіли за стіл у
великій вітальні, Катька схопила шматок свого улюбленого
Наполеона та відкусивши з насолодою, жуючи та
прицмокуючи, схвильовано спитала,- Ну що, ти бачила
Мирослава? –Так!, - відповіла Машка, випрямив спину та
закинувши ногу за ногу. Подруги постійно спілкувалися
телефоном, але ніколи не торкалися теми стосовно вчителя.
– Я тричі на тиждень ходила на репетиторство до Мирослава
Олександровича, - з перевагою в голосі та всій своїй статурі,
відповіла Марія. – Чому ти мені про це не говорила?-
засмучено спитала Катька. – Ти не питала, - відповіла
Машка. Пауза повисла в повітрі та затягнулася. –Ну і…?-
перервала мовчання Катька. – Що, «ну і…»?- засміялася
Марія? – Як він там?- промимрила Катька, наминаючи тортик.
Марія розглядала Катьку, яка, не зважаючи на свою
безпосередність, дуже змінилася. Перед нею сиділа красуня
Кет, легкий дівочий макіяж, підкреслював її пухнасті вії та
соковиті губи, засмага на фоні світлого волосся, докладала
шарму у весь її вигляд. До того, що в неї відросло волосся,
вона й
сама зробилася вищою не тільки завдяки підборам. Ревнощі
до Мирослава пульсували у скронях Марії. Ця перша любов до
вчителя зводила її з глузду. –Улюблена подруга стоїть на
заваді, - подумала вона. Не довго думаючи, Марія включила
свою фантазію та розпочала складати до купи вигадану
любовну історію, з Мирославом Олександровичем, у кращих
традиціях Голлівуду. У Катьки через засмагу пробився
рум’янець, вона сиділа багряна та приголомшена почутим, з
відкритим ротом та шматком торту у руці. Потім несподівано
піднялася, підійшла до вікна, біля якого стояла мовчки дуже
довго та не повертаючи голови промовила, - Мері, я тобі не
вірю, не вірю ні одному твоєму слову. Потім різко
повернулася, підійшла та зазираючи подрузі в очі сказала, -
Я не повинна була виїжджати з міста, - сльози текли по її
обличчю. – А щоб змінилося?, - засміялася Мері. – У тебе б
не було причини мені брехати, - схлипнула Кет.

История cоздания стихотворения:

2

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 176

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 6.

Лариса Гараган

Так, між подругами вже втрутилося неподілене кохання у вигляді вчителя

2020-07-28 13:07:17

Денис Нарбут

Дуже цікаво, з нетерпінням чекаю продовження!!!

2020-07-24 12:18:04

Валентина Гришко

Щиро вдячна вам, Денисе, за увагу та приємний відгук. Такі відгуки надихають на творчість.

2020-07-24 22:57:16

Николай Ничипорук

Невже їхня дружба поломається від ревнощів? Буду чекати продовження.

2020-07-24 10:56:09

Валентина Гришко

Спасибі, що читаєте, Миколаю.

2020-07-24 22:55:43

Руслан Деркач

У Вас справжнiй дар, Валентино.
Дякую.

2020-07-23 21:49:10

Валентина Гришко

Яка висока оцінка, Руслане. Щиро вдячна.

2020-07-23 23:29:29

Галина Бродская

Приятно читается... 👍❤Валюша))) Интересный сюжет! Спасибо! Уютного вечера и вдохновения!

2020-07-23 21:35:01

Валентина Гришко

Спасибі, Галочко, за підтримку та приємний відгук.

2020-07-23 23:28:33

Галина Бродская

2020-07-27 13:51:51

Володимир Шатровський

Цікавий життєвий нарис, Валентино... і сенс цікавий
Успіхів Вам і надалі.

2020-07-23 19:52:55

Валентина Гришко

Дуже приємний відгук від майстра слова. Щиро вдячна, Володимире, за увагу та побажання. Навзаєм.

2020-07-23 20:04:44

Володимир Шатровський

2020-07-23 21:41:36

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений