Отсутствует

Автор: Валентина Гришко
Тема:Романтическая проза
Опубликовано: 2020-08-07 14:55:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Промінь місяця (8 частина)

Швидкоплинність.

    - Минуле життя відбулося, начебто в уповільненому
зніманні, школа, університет, одруження, але тепер...Але
тепер час  зірвався зі старту та нісся стрімголов до перемоги
у своєму марафонському забігу. Так, час біг не звертаючи
уваги на суперників, які штовхались поряд та крики
спостерігачів, на підйоми і спуски, на шалене серцебиття,
спрагу та нестерпну втому. Час нісся до фінішу...-
Зосереджено промовила свої думки на диктофон Кет.
     Вона прогулювалася з коляскою уздовж моря, в якій
спала її п'яти місячна донечка, вона назвала її в честь
своєї бабусі, Анастасією. Старшому синочку, Богдану, вже
було десять років, він відпочивав у спортивному таборі під
Одесою. Кет завжди мріяла про доньку та сприймала свою
маленьку дівчинку, як своє продовження, тільки з іншим,
більш щасливим дитинством, яке Настя
зможе проживати у повній сім'ї, з люблячими батьками,
серед добрих відносин. Раді цього Кет готова була йти на
будь-які  поступки та жертви в особистих принципах,
змінюючи плани та враження від подій, зосереджуючись на
своїй родині, дітях та чоловікові, якого вона дуже любила. В
силу її характеру, їй було не просто шукати постійні
компроміси, але вона наполегливо вважала себе щасливою
жінкою і це відчуття тримало її на плаву.
     Непередбачувано…Так, для Кет не всі події в її житті були
передбачуванні.
    - Скільки часу потрібно людині, щоб збагнути де вона
знаходиться, на якому етапі свого забігу?- Продовжувала
начитувати в голос Кет.
    - Людина у поєднанні з часом, у єдиному невід'ємному
пориві життя, у єдиному подиху, на хвилі тієї мотивації та
наснаги, яку вона для себе взяла за основу. Так мало часу
було витрачено на тренування, на можливість писати своє
життя на чернетку. Все позаду...Тепер неможливо зробити
помилку, не можливо оступитися. Все по справжньому...
       Кет виключила диктофон, тому що Настя відкрила очі та
посміхнулася мамі. Раді цієї посмішки, вона готова була на
все.
      Не зважаючи на декретну відпустку Кет займалася
журналістикою та писала книжки. Вони з чоловіком
вирішили, що їм потрібна хатня працівниця, ще тоді коли
народився Богдан. Лідія з задоволенням теж допомагала
няньчити дітей. У Кет був завжди розпланований день, все
до хвилини вона прописувала у своєму щоденнику з
обов'язковим урахуванням часу для дітей та чоловіка. Але
для себе особистого часу не вистачало...
      Вони одружилися, коли Кет навчалася на другому курсі
університету. В літературній спільноті "Зелена лампа" була
презентація книги "Відверта осінь", яка виграла міжнародний
конкурс серед молодих авторів та була видана шістьма
мовами. Молода авторка вразила своєю енергетикою,
вродою, вмінням заворожувати публіку, неймовірною
харизмою та легкістю спілкування. Це була Кет. Вона знала,
що цього вечора  станеться щось особливе. Холодне
шампанське у спекотне літо, компанія однодумців у
затишному ресторані та він, який не зводив з неї своїх
пристрасних очей. Герман був на п’ять років старший за Кет.
Він працював у відомій редакції та славився, як скандальний
журналіст та блогер. Такий собі мачо з яскравою посмішкою
та дивовижним почуттям гумору, але дуже талановитий та
відомий. Вони гуляли нічним парком
не далеко від дому, де мешкала Кет. У неї було бажання, щоб
ця ніч не закінчувалася ніколи. Герман заволодів нею в
альтанці увитій плющем. Це була якась тваринна пристрасть,
яка збуджувала Кет, перетворюючи її в істоту, яка на
природному сексуальному рівні сприймала це злягання, як
неперевершену насолоду. Їй подобалася його нахабність,
імітація насильства над нею у вирі шаленої відвертості. Він
зривав з неї одяг прикриваючи її рот рукою, вона кусала
його пальці та божеволіла від цієї гри. Через дев’ять місяців
народився Богдан.
  Народження Насті теж не було запланованим. Мало того,
Герман був категорично проти другої дитини. Він знаходив
купу доводів, щоб відговорити Кет від цього рішення, але
вона чекала на дівчинку, бо так хотіла її. Вона чекала, що
щось зміниться в
їх відносинах, що це буде нова хвиля почуттів, як тоді, коли
вони тільки розпочинали своє сумісне життя в очікуванні
народження первістка.
   Кет вмовляла саму себе в тому, що відомий журналіст,
такий, як Герман має право на свободу. Останнім часом вони
все більше жили окремим життям, єдине, що їх з’єднувало,
це обговорення робочих моментів при написанні статей під
час журналістських розслідувань, нюансів в публікаціях та
сюжетах. Пристрасть була втрачена. Він не роздягав її очима,
не шепотів у ліжку дурниці, не робив компліменти, він не
цікавився нею, як жінкою. Кет списувала його відношення до
себе, на втому, постійні відрядження, але в глибині душі,
незалежно від того, що любила його до нестями, вона
розуміла, що втратила над ним владу, як жінка та коханка.
Вона сприймала його, як батька своїх дітей, чоловіка, який
дбає про сім’ю, однодумця, першого читача своїх книжок та
відмахувалася від настирливих думок, які турбували її
останнім часом все більше.
   З чергового відрядження Герман повинен був повернутися
ще вчора, але зателефонував та попередив, що
затримується, ще на два дні. Чому?- ставила собі питання
Кет. Собі, а не йому. Його стаття вже була надрукована та
наробила галасу, як він і передбачав. Відео сюжет
змонтований та набираючи постійних обертів, перевалив
відмітку у два мільйони переглядів. Вона не вела
розслідувань та не питалась у редакції причин затримки,
вважаючи такі дії принизливими для себе. Як мантру вона
повторювала, - Я щаслива жінка, у мене неймовірні діти,
улюблена справа, коханий чоловік.
   Щаслива жінка…Скільки реальних жіночих доль пройшло
через її руки та серце. Вона писала чудові публікації про
відомих жінок, які створили себе самі, які були прикладом
для інших, які мали силу духу та неймовірне терпіння на
шляху до своєї мети. Її «Жіночі історії» були дуже
проникливими та популярними. Чи змогла б вона написати
історію про себе, з відвертістю відповідаючи на питання, які
прийшлося б поставити собі одного разу? Кет відчувала, що
їй потрібно змінити обставини, щоб це зробити їй
потрібен був привід. Саме не повернення Германа з
відрядження став тім товчком до змін.
   У вечорі Кет зателефонувала Мері та довела їй, що вона
летить у Лондон. Так, це було теж відрядження для
написання чудової жіночої історії про Мері. Вони
підтримували постійні відносини протягом усіх років, не
зважаючи на відстань. Кет знала про Мері все, або майже
все, але їй потрібна була атмосфера її життя, можливість
провести з нею деякий час. А головне, Кет потрібна була
зміна обставин, ковток свіжого повітря. Бурхлива радість
охопила подруг напередодні зустрічі. – Все у житті залежить
від прийнятого рішення!- посміхаючись промовила в голос
Кет, після розмови з Мері. На другий день вона летіла в
Лондон, розправивши крила над своєю буденністю у
передчутті чогось загадкового та приємного.

История cоздания стихотворения:

2

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 167

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.

Денис Нарбут

події розгортаються швидко, буду чекать продовження...

2020-08-07 22:25:14

Валентина Гришко

Так, скоро кінець оповіданню. Шкода закінчувати...Дякую, Денисе, за відгук.

2020-08-07 23:04:09

Тетяна Логвиновська

Валю, на одному подиху прочитала оприлюднені частини оповідання. Ви цікаво пишете! Чекаю продовження!

2020-08-07 22:15:36

Валентина Гришко

Саме головне для автора, це зацікавленість читача. Дякую, Таню.

2020-08-07 23:02:21

Николай Ничипорук

Валю, вітаю Вас з переходом до основного складу. Я дуже радий Вашому успіху.
Цікава розповідь і терерт бачу, що вона буде довга.

2020-08-07 16:51:13

Валентина Гришко

Сердечне спасибі, Колю, за привітання. Оповідання не буде довгим, ще одна частина і кінець.

2020-08-07 20:38:05

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений