Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Валентина Гришко
Тема:Философская проза
Опубликовано: 2020-09-09 17:36:58
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Білі кучерики відсвічували перламутром у променях літнього
сонечка. Сашко завмер біля куща винограду, присівши та
схиливши свою голову, схожу на пухнасту кульбабу, над
землею. Після дощу у повітрі стелився запах свіжої травички. На
самому видному місті сидів равлик та ніби хизувавшись своїм
виглядом ворушив ріжками антенами. Сашко з зацікавленістю
розглядав равлика, як неземне творіння, вважаючи, що ця
істота є прибульцем із космосу.
- Я покажу тобі свою лілію. – звернувся до равлика Сашко.
Він вважав, що равлик буде здивований красою його улюбленої
квітки, бувши впевненим, що ніде немає такого творіння, як його
чарівна лілія, яка була біла-біла, як сніг, ніжна-ніжна, як дотик
матусиних рук та ароматна, як її парфуми.
Сашко взяв акуратно равлика за його кручену хатинку та побіг
з ним до будинку, де ріс кущ білої лілії. Під кущем грівся на
сонечку улюблениць всієї сім’ї котик Самсон, якого Сашко
обожнював.
Хлопчик посадив равлика у травичку біля куща поряд з котом.
- Погляньте, що я вам приніс! – з радістю промовив Сашко.
Кіт ледаче повернув голову до равлика та понюхав космічного
прибульця. Равлик сховався у хатинку перетворившись у
кручений камінець.
- Самсон, ти налякав мого нового друга. – з образою в голосі
звернувся до кота Сашко. Равлик не подавав ознак існування.
Хлопчик довго розглядав раковину, вона здавалася йому
дивовижною та таємничою.
- Яка чудова можливість ховатися від світу, коли тебе щось
не влаштовує. – подумав Сашко. Та почав фантазувати про те,
як би він ховався від негараздів у такій хатинці. Не влаштовує
тебе спілкування з братом, цвірінь-цвірінь і в будиночку. Кличе
тебе матуся обідати, а ти начебто є, а тебе немає. Сидиш
відгороджений та захищений від усіх проблем й нікого не бачиш
та головне, що тебе теж ніхто не бачить.
- Гарно…- подумав Сашко.
- Що там у тебе? – Над парканом стирчала голова
сусідського хлопця на прізвисько Топа. Топа був старшим від
Сашка на три роки та навчався у третьому класі. По характеру
він був повною протилежністю Сашку, але враховуючи їх
сусідство вони спілкувалися щоденно. Поведінка Топи не завжди
була адекватною та м'яко кажучи, не подобалася Сашкові та
іншим друзям з їх вулиці. Маленький Сашко розумів, що Топа, це
приклад, як не потрібно робити. Після одного випадку, коли
Топа прив’язав до хвоста Самсона консервні банки й кіт, як
оглашенний з виряченими очима бігав вулицею та репетував,
Сашко не спілкувався з Топою дуже довго. Він не міг розібратися
у поведінці сусіда та прийняти його ставлення до бідної
тваринки, але його відхідливість спонукала Топу знову
нав’язувати свою дружбу. Сашко, не зважаючи ні на що жалів
Топу, бо він щодня чув, як той реве, як бугай від того, що його
поре батько.
- Знову заробив твій Топа, – примовляла бабуся Сашка.
- Охо-хо. Що воно за хлопець, не дня без прочухана, де
сядеш на нього там і злізеш, ніякого толку. – робила бабуся
остаточний висновок.
- Топа! Йди сюди! – зрадів Сашко. – Подивися, що я знайшов
у садку.
Топа переліз через паркан та присів поряд з Сашком. Равлик
висунув свої антени, ніби хотів перевірити, хто там ще з’явився.
Сашко маючи під рукою слухача пустився у свої фантазії ще з
більшою силою. Він розповідав Топі про те, як гарно мати поряд
свою домівку, яка зможе захистити у будь-який момент, коли
виникає небезпека. Про те, що своїми антенами равлик має
зв’язок з космосом та відчуває коли йому ховатися.
- Нічого він не відчуває!- випроставшись на весь зріст заявив
Топа та з усієї сили придавив своїм черевиком равлика. Сашко
почув хрускіт, сльози бризнули з його очей.
- Навіщо? – заголосив Сашко.
- Подумаєш! У мене тих равликів у садку море, я тобі
принесу. – злякавшись, що зараз на плач Сашка вийде хтось із
дорослих, він перемахнув через паркан у свій двір та зник.
Сашко поховав равлика під кущем білої лілії. Він довго думав
про те, що у цьому світі тяжко сховатися від зла та всюди тебе
може спонукати небезпека. Це теж був черговий урок, який
йому підніс Топа. Його дитячі висновки були висновками
дорослого чоловіка, тому що він, маленький білявий хлопчик
розумів, що Топа, сам по собі, дуже нещасна людина, яка живе
на світі без любові та радості, а це так прикро. Самсон уткнувся
Сашкові в коліна та ніжно мурчав, наче заспокоював його, а на
білій лілії розцвіло ще дві квітки. Вони колихалися, як антени
равлика.
История cоздания стихотворения:
Научились с этим жить, Вот ещё б не повторить! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-28 20:47:31 |
+1 Так и ходим по кругу, То живой, то трава! В память павшему другу О геройстве молва! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-28 20:44:35 |
+1 Классно! Понравилось! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-28 20:40:39 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |