Автор: Валентина Гришко Тема:Свободная тема Опубликовано: 2020-09-17 17:37:11 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Сумне
Замріяне залишилось в нірвані, там де ніколи ти не був. Ніколи! Думки хвилюють хибні та незвані… Останній лист з дерев злітає голих. Останній день життя колись настане, його пройшов так швидко, ніби поле... А пелена з очей впаде й розтане, Чому ж ти там не побувала доле?! Все відкладав своє життя на потім... Майбутнє вже не стукає у двері. Минуле все розвіяне, як попіл, застигла мрія з сумом на папері…
История cоздания стихотворения:
5
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 313
Щиро вдячна за єдність думки, Наталя. Всі ми не встигаємо за своїми колишніми мріями, бо життя швидкоплинне, а нам не вистачає швидкості у діях та, мабуть, віри в себе. Натхнення на хвилях теплої осені.
Что-то успеется, а на что-то не хватит времени, сил, способностей. Важно не "закиснуть" в процессе.
Спасибо Вам, Валентина. Читать не задумываясь не получается. 🌹
Мила Валю! Гарний вірш! Хоча і трохи сумний. Але таке життя. І сумні роздуми самі приходять, особливо у сірий осінній день.
Зичу гарного настрою, незважаючи ні на що. Щасти Вам і Куп`янську!
Застигла мрія з сумом на папері... (с)
Та ж я іще на світі й не пожив,
А доля кличе день мій до вечері
(Хоча б цього я в неї заслужив)!
У передзим'ї душу щем тривожить:
Чому не втілив мрій в своїм житті?
"Опісля", -думав. "Потім", - думав. "Може"..
Тепер вони розтануть в забутті...
Справді сумний вірш. Але ж ми всі знаємо, що прийде невідворотнє, тому замислюємось осінньої пори, про своє життя і про те, що часто ми плутали термінові справи з головними, тож на втілення своїх мрій та задумів не вистачило часу.
Лг і тобі, Валюшо, погідної осені! І хай мрії збуваються !
Дiйсно сумне... Так i проходить життя... дуже швидко. Та здається тільки розсмакував його, вже треба поступатись місцем у просторі та часі.
Гарного настрою, Валю! Не сумуйте дуже.
Вышла на балкон и что
же?!
Вижу целых сто коней!
У меня аж дрожь по
коже
От Hyundai Mistra
твоей!
И в стихах тебя
"прославить"
Словом я
могу...одним...
Нечего машину ставить
Под балконом,... под
моим!
Геннадий, не сердитесь и
не обижайтесь! Мне
оооочень понравился Ваш
сказочно-лиричный стих и
я пошла на балкон...а
вдруг?! Но картина,
которую я увидела,
"вдохновила"
меня совсем на
другое...:-)))
С большим уважением,
огромной охапкой добрых
пожеланий и смущенной
улыбкой, Таисия.
Хорошо, когда женщина
дружит ещё со стыдом и
скромностью.)
Это большая наша
драгоценность. ) И всегда
хорошо бы помнить, что
за ней наблюдают не
только противоположный
пол, но и Небо! Тогда и
психологам не осталось
работы.)
Успехов!
У одних голова на
двери,
И ученье про мертвого
плотника
Разжигает страсти
внутри,
Не понять им простого
работника,
Восхищённого с фузом
гитарой...(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.