Отсутствует

Автор: Валентина Гришко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-09-20 10:53:44
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Оксамитовий сезон

Вересень сидів у парку на лавочці з букетом білих айстр та
чекав на Осінь. Вона, як справжня шляхетна пані
запізнювалась,
але не надовго. Осінь обожнювала Вересень. Її збуджувала
його
експресивність у вмінні міцно огортати у теплі обійми, шепотіти
ще не опалим листям ніжні слова та дивовижні компліменти.
  Побачивши, як Осінь швидко крокує по алеї парку з
розпущеним рудим волоссям у довгій сукні кольору охри, він
піднявся та пішов їй назустріч. Вересень легко підхопив її на
руки та закружляв у потоці лагідного вітерця.
- Я так сумував за тобою, люба. – промовив Вересень
- Дуже рада тебе бачити. – відповіла Осінь та пригорнула
до грудей букет квітів.
- Мої улюблені айстри. Все неймовірне виглядає просто. –
посміхнулася чудова пора.
Осінь й Вересень присіли на лавочку та дивились один на
одного не відриваючи очей. Вони не бачилися цілий рік.
Всього
місяць, один єдиний місяць поряд. Їх огортало передчуття
агонії
взаємних відносин на тлі несамовитого кохання, яке наповнить
їх до краю шаленими враженнями. Мить! Таке довгоочікуване
побачення й таке швидкоплинне.
Вони грілися у променях сонця та насолоджувались купанням
у
теплому морі. Вкривалися оксамитовою ковдрою свіжих та
лагідних ночей. Зустрічали росяні світанки у барвистому
шурхотінні дерев під гучні крики птахів, які зграями відлітали
на
південь. Бродили садами та не могли надихатися ароматом
зрілих яблук. Осінь не переставала радіти щирим залицянням
Вересня. Ніхто крім нього не вмів так красиво доглядати,
даруючи галявини чарівних хризантем, створюючи яскраві
пейзажі для насолоди, які вражали до глибини серця.
- Я люблю тебе, Вересень! – у пориві відвертості шепотіла
Осінь.
- Ти найкраща пора мого життя. Кохана назавжди.- палко
відповідав Вересень.
Він знав, що вона буде сумувати за ним у холодні вечори за
чашкою гарячого чаю, коли за вікном буде шуміти вітер та
стукати по підвіконню дощ. Коли облетять листя з дерев та
зав’януть останні квіти. Короткі мрячні дні й довгі ночі вкриті
покривалом туманів будуть розбурхувати в пам’яті
оксамитовий
сезон їх пристрасних відносин та вічної любові. А потім… А
потім
вона піде своїми тихими кроками по землі вкритій памороззю,
щоб через рік знову бігти на побачення зі своїм коханим, як
перший раз.

История cоздания стихотворения:

2

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 178

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 11.

Светлана Осипова

Гарно про кохання у природi, Валентино.
Наснаги Вам!

2020-09-21 11:33:08

Валентина Гришко

Спасибі за відгук та побажання. Навзаєм.

2020-09-27 14:53:27

Сенилга

Лірика і фізика ))
Ось тут. може поміняти
"за чашкою гарячого чаю, "
За кухликом. квартою, або горнятком...

2020-09-21 11:19:06

Валентина Гришко

Дякую за відгук.

2020-09-27 14:52:45

Денис Нарбут

Гарно написано, сподобалось! :)

2020-09-21 10:52:31

Валентина Гришко

Радію, що сподобалось.

2020-09-27 14:52:11

артемия

Понравилось, лирично и нежно! А у меня про любовь августа и осени, если хотите, посмотрите, жаль запись не могу показать. Всего доброго, Валя! https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=50090&poem=249220

2020-09-21 09:57:57

Валентина Гришко

Щиро вдячна за прочитання та відгук, Арте.

2020-09-27 14:51:34

Тимошенко Олександр

Сподобалось, Ваше мрійливо журливе оповідання 🌹🌹🌹

2020-09-20 22:31:57

Валентина Гришко

Щиро вдячна за відгук, Олександре.

2020-09-20 23:26:23

Тимошенко Олександр

2020-09-20 23:28:05

АКВа

Образно та гарно написано, Валю.
При читаннi в мене виникло два запитання.
Менi здаеться "шепотiти....нiжнi слова визнання" - у цьому контекстi "визнання" не правильно вжите.
"наразилася обличчям у букет квiтiв" - теж здалося тут недоречним "наразилася".
Можливо я i помиляюся, але звернiть увагу, Валю.

2020-09-20 21:16:07

Валентина Гришко

Спасибі, Аллочко за прочитання та зауваження. "Нежные слова признания". "Наразилася" у цьому випадку "уткнулась"...Але, я завжди прислуховуюсь до порад. Як що тобі "різонуло вухо", то випадок може бути непоодинокий, тому краще виправити, це зовсім не важко, що я й зробила. Щиро дякую та обіймаю.

2020-09-20 22:01:37

АКВа

2020-09-21 00:41:53

Николай Ничипорук

Те, що їх звело до купи, те і розлучило,
але плакати не стали, мабуть так хотіли
Раз у рік лиш зустріч мали,
щоб набриднуть не встигали.

Розумні, Валю, герої Вашої розповіді. Вони не образяться не мій жарт?

2020-09-20 17:05:31

Валентина Гришко

Чудовий гумор у поетичному відгуку. Дякую, Колю за прочитання. Теплої осені та натхнення. Мої шанування.

2020-09-20 17:08:59

Александр Богун

Но у неё их ещё два. Октябрь и Ноябрь))) Милый приятный сюжет.

2020-09-20 17:02:28

Валентина Гришко

Так. А любить вона Вересень. Дякую, Олександре, за відгук.

2020-09-20 17:07:06

Александр Богун

Ох, у женщин так часто: одного любит, с другим живет, третий во френдзоне.

2020-09-20 17:15:49

Валентина Гришко

2020-09-20 17:22:46

Литвинов Юрий

Встреча - это всегда хорошо, особенно если она повторяется...через год. С уважением, Ю.Л.

2020-09-20 13:12:14

Валентина Гришко

Спасибі, Юрію, за розуміння. Мої шанування.

2020-09-20 15:13:49

Раиса Татаркова

Тепло, лірично, чудово!

2020-09-20 12:57:01

Валентина Гришко

Щиро вдячна, Раю, за приємний відгук.

2020-09-20 15:12:48

Анатолий Уминский

Тёплым и милым получился Ваш рассказ, Валентина, об этой приятной встрече.
Вдохновенной осени Вам 🌹.

2020-09-20 11:19:43

Валентина Гришко

Сердечне спасибі, Анатолію, за добрий відгук. Хай Осінь дарує натхнення.

2020-09-20 15:12:11

Анатолий Уминский

🌹❤️

2020-09-20 16:41:56

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений