Автор: Глеб Новицкий
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-10-04 22:43:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Місячна стежка

Вперед!
Можливо там твій вибір,
Можливо там твій час -
У вирі небоскидів,
Але не тут між нас.
В далекім місяць-сяйві
Ти бачиш долю й суть,
Свою мету, принаймні,
Що схожа так на путь.
Твою дорогу в небо,
У вічний світлий рай,
А тут ніщо не треба,
Минуле - забувай.
Вона співа і кличе
Так до обійм своїх
Й слова солодкі, наче
Всіх янголів то сміх.
Й манливо вони тягнуть
В безодню світлу мрій
І воля враз зникає
Десь напівслові "стій"!
І розум вже в полоні
Й нема шляху назад,
А світло у долонях
Зникає: водоспад.
І хто б не намагався
Пройти шляхом серпа,
Одне лиш він дізнався б -
Кінця йому нема...

История cоздания стихотворения:

Я напівсновида - завжди годинами дивлюсь на повну. На морі це було, здається.